Перейти до вмісту

Атропат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атропат
Народився4 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгубернатор Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникБитва при Гавгамелах[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадасатрап Редагувати інформацію у Вікіданих

Атропат (давньогрецькою Aτρoπάτης, від давньоперського Athurpat «під захистом вогню»;[2] бл. 370 р. до н. е. — після 321 р. до н. е.) був перським[3][4][5][6][7] торговцем та вельможею, який служив Дарію III, згодом Александру Македонському, та, урешті-решт, заснував незалежне царство та династію, яка отримала назву на його честь. Діодор Сицилійський (18.4) називає його Atrapes, а Квінт Курцій Руф (8.3.17) помилково Arsaces.

Біографія

[ред. | ред. код]

Наприкінці існування Імперії Ахеменідів, Атропат був сатрапом провінції Мідія. У вирішальній Битві при Гавгамелах (жовтень 331 р. до н. е.) між Дарієм та Олександром Македонським, Атропат командував військами Ахемінідів з Мідії, Кавказької Албанії та Сакасени.

Після поразки у битві Дарій III втік до столиці Мідії Екбатани, де Атропат надав йому притулок. Дарій намагався зібрати нове військо, але був змушений втекти з Екбатан у червні 330 р. до н. е. Після смерті Дарія місяцем пізніше від руки Бєсса, Атропат здався Олександру. Спочатку Олександр призначив сатрапом Мідії Оксидата, але у 328–327 р. до н. е. він втратив довіру до Оксидата та відновив Атропата на його старій посаді. У 325–324 рр. до н. е. Атропат доставив Баріакса (розшукуваного повстанця регіону) Олександру у Пасаргади. Прихильність Олександра до сатрапа зросла «настільки високо», що невдовзі потому дочка Атропата одружилась з довіреною особою Олександра та керівником його кавалерії Пердіккою на знаменитому масовому весіллі у Сузах у лютому 324 р. до н. е.

Пізніше того ж року Олександр відвідав Атропата у Екбатані разом зі своїм другом та заступником Гефестіоном, який захворів та помер у жовтні 324 р. до н. е. У той час, «деякі автори розповідали, що Атропат одного разу запропонував Олександру сто жінок, які вважались амазонками; але Арріан ([Anabasis] vii. 13) не вірив у цю історію.»[8]

Олександр помер через вісім місяців потому, 10 червня 323 р. до н. е., і новий зять Атропата Пердікка був обраний регентом при зведеному браті Александра Філіппі III. Після «Поділу Вавилона» 323 р. до н. е., Мідія була поділена на дві частини: більша частина на південному сході відійшла під управління Піфона, генерала Пердікки, а менша частина на північному заході (переважно довкола долини річки Аракс) була віддана Атропату. Після цього Атропат відмовився служити діадохам і оголосив свою частину Мідії незалежним царством. Його ж зятя Пердікку було вбито Піфоном влітку 320 р. до н. е.

Спадок

[ред. | ред. код]

Династія, яку заснував Атропат, продовжила правити царством декілька століть, коли незалежна, коли як васали Селевкідів та Аршакідів, з якими, як вважається,[9] у них були шлюбні зв'язки. Нову династію Атропатени було утворено після шлюбу спадкоємиці Аршакідів зі спадкоємцем Атропатени.

Територія царства Атропата була відома давнім грекам як «Мідія Атропатена», а пізніше просто «Атропатена». Аршакіди називали її 'Aturpatakan' парфянською, як і Сасаніди, які їх змінили. Врешті решт середньоіранське 'Aturpatakan' стало 'Azerbaijan', звідки, за однією з етимологічних теорій,[10] отримали назву сучасний Азербайджан і провінція Іранський Азербайджан (яка власне в цілому розташована в межах давньої Атропатени)[11]. За іншою теорією, назва «Азербайджан» походить від давньоперських слів «Āzar» (перс. آذرآذر‎), що означає «вогонь», та «Pāyegān» (перс. پایگانپایگان‎), що означає «охоронець/захисник» (Āzar Pāyegān="охоронці вогню") (перс. آذر پایگانآذر پایگان‎), а Āzar Pāyegān пізніше злилось у 'Azerbaijan' за домінування арабської мови, у якій відсутні можливості для написання чи вимови звуків «G / P / ZH / CH».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Հայկական սովետական հանրագիտարան / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. ↑ Chaumont, M. L. (1989), Atropates, Encyclopaedia Iranica, т. 3.1, London: Routledge & Kegan Paul, архів оригіналу за 27 жовтня 2021, процитовано 16 листопада 2017
  3. ↑ Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States by James Minahan, published in 2000, page 20
  4. ↑ Lendering, Jona. Atropates (Biography). Livius.org. Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 10 грудня 2007. [Архівовано 2007-10-29 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Chamoux, Francois. Hellenistic Civilization. Blackwell Publishing, published 2003, page 26
  6. ↑ Bosworth, A.B., and Baynham, E.J. Alexander the Great in Fact and Fiction. Oxford, published 2002, page 92
  7. ↑ Encyclopedia Iranica, «Azerbaijan: Pre-Islamic History», K. Shippmann
  8. ↑ Smith, William, ред. (1867), Atropates, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Boston, архів оригіналу за 5 червня 2011, процитовано 16 листопада 2017
  9. ↑ Schippmann, K. (1989), Azerbaijan III: Pre-Islamic History, Encyclopaedia Iranica, т. 3.1, London: Routledge & Kegan Paul, архів оригіналу за 27 січня 2013, процитовано 16 листопада 2017
  10. ↑ Houtsma, M. Th. (1993). First Encyclopaedia of Islam 1913–1936 (вид. reprint). BRILL. ISBN 978-90-04-09796-4.
  11. ↑ de Planhol, X. (1989), Azerbaijan I: Geography, Encyclopaedia Iranica, т. 3.1, London: Routledge & Kegan Paul, архів оригіналу за 27 січня 2013, процитовано 16 листопада 2017

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chaumont, M. L. (1989), Atropates, Encyclopaedia Iranica, т. 3.1, London: Routledge & Kegan Paul, архів оригіналу за 27 жовтня 2021, процитовано 16 листопада 2017
  • de Planhol, X. (1989), Azerbaijan I: Geography, Encyclopaedia Iranica, т. 3.1, London: Routledge & Kegan Paul, архів оригіналу за 27 січня 2013, процитовано 16 листопада 2017
  • Schippmann, K. (1989), Azerbaijan III: Pre-Islamic History, Encyclopaedia Iranica, т. 3.1, London: Routledge & Kegan Paul, архів оригіналу за 27 січня 2013, процитовано 16 листопада 2017
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атропат&oldid=44333750