Аукштеї-Панеряй
Район
Координати 54°37′57″ пн. ш. 25°11′56″ сх. д.H G O
|
Аукштеї-Панеряй (Верхні Понари; лит. Aukštieji Paneriai[2]) - мікрорайон на півдні Вільнюса, що входить до складу Панеряйського староства[3] Вільнюського міського самоврядування.
Розташований на правому березі річки Вілія за 10 км на південний захід від центру міста.
Населення - 4317 жителів.
Входив до складу Польщі з 1923 року аж до поділу польської держави у вересні 1939 року Німеччиною та СРСР, пізніше було передано Литві. Після приєднання Литви до СРСР у серпні 1940 року селище залишалося в межах адміністративних кордонів новоствореної Литовської РСР.
1940 року в районі селища почалося будівництво нафтобази. Було викопано великі котловани для розміщення в них ємностей з пальним. Однак через вторгнення німецьких військ від планів створення нафтобази довелося відмовитися.
У роки Другої світової війни Понарський ліс був перетворений німецькою окупаційною владою на місце страт близько 100 тисяч осіб, євреїв -в'язнів Вільнюського гетто, циган, представників польської інтелігенції та радянських військовополонених[4].
До Другої світової війни населення селища складалося в основному з поляків та білорусів - католиків.
У Паняряї розташована однойменна залізнична станція .
Також на території Паняряя розташований один із двох залізничних тунелів Литви, який діяв з 1861 року до початку 1960-х років.
|
- Масові вбивства в Понарах у роки війни
- ↑ а б в г Vilniaus miesto savivaldybės teritorijos bendrasis planas iki 2015 metų. Официальный сайт Вильнюса: vilnius.lt. Процитовано 29 грудня 2015.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка); Cite має пустий невідомий параметр:|publisher=
|datepublished=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|description=
(довідка) - ↑ Valstybinė Lietuvių kalbos komisija: A, Ą. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019. [Архівовано 2019-08-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Vilniaus apskrities kraštotyra: Paneriai. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2019.
- ↑ jewish.ru. Ужасы Понарского леса. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.