Аутсорсинг в Україні
Аутсорсинг в Україні — широко використовуваний вид послуг в Україні.
Найчастіше аусторсингові послуги надають в IT-сфері, але крім цього популярні у сферах логістики, ресурсного забезпечення виробничих процесів, маркетингових послуг, рекрутингу, бухгалтерського обліку, обробки й систематизації інформації, медичних послуг, адміністрування.
ІТ-аутсорсинг є частковою або повною передачею робіт з підтримки, обслуговування та модернізації ІТ-інфраструктури до компаній, що спеціалізуються на абонентському обслуговуванні організацій і мають штат фахівців різної кваліфікації.[1]
Серед найпоширеніших на даний час видів ІТ-аутсорсингу слід виділити такі:
- виведення в іншу країну другорядних служб підтримки інфраструктури (ITO — infrastructure technology outsourcing);
- виведення в іншу країну некритичних для бізнесу процесів, що потребують значного обсягу некваліфікованої праці (BPO — business process outsourcing);
- розробка програмного забезпечення на замовлення.[2]
До основних переваг, які отримують підприємства, відносять[3]:
- можливість концентрації ресурсів на основній діяльності;
- зниження витрат на ІТ-обслуговування компанії;
- мінімізацію ризиків за рахунок передачі IT-інфраструктури стороннім компаніям;
- отримання фінансової гнучкості.
- доступ до інтелектуального капіталу[4]
- можливість більш широких трансформаційних змін[4].
Основні недоліки ІТ-аутсорсингу[5]:
- втрата повного контролю над роботою компанії, що обслуговує IT-інфраструктуру;
- залежність від аутсорсера, передусім у питаннях безпеки;
- зниження продуктивності праці власного персоналу за рахунок втрати мотивації під час змін.
- порушення чи зловживання інтелектуальною власністю,[6]
- порушення законодавства з боку постачальника послуг, яке впливає на клієнта.[6]
- швидкість надання послуги може бути нижче ніж, як би це робила людина на фірмі. Оскільки аутсорсингова компанія обслуговує багато фірм[7].
Уже сьогодні розвиток IT-аутсорсингу в Україні дозволяє досягти позитивних макроекономічних ефектів, що впливають на економічний розвиток країни. У перспективі ці ефекти здатні обумовити структурні перетворення, які формуватимуть нові тенденції української економіки. До ефектів розвитку IT-аутсорсингу в нашій державі можна віднести:
- покращення структури ринку праці;
- приплив іноземної валюти та поліпшення платіжного балансу країни;
- збільшення внутрішнього попиту на споживчому ринку;
- подолання розшарування населення й формування середнього класу;
- зміцнення фінансової безпеки держави.[3]
90 % ІТ послуг України надає на принципах аутсорсингу іншим країнам, а за темпами зростання цього сегмента IT в світі ми поступаємося тільки Індії[8].
У 2003 р. обсяг ринку ІТ-аутсорсингу в Україні становив 110 млн дол., у 2007 р. — 544 млн дол., у 2011 — 1,1 млрд дол., а у 2014 р. цей показник сягнув майже 2,4 млрд дол.[3]
Міжнародна асоціація International Association of Outsourcing Professionals (IAOP) [Архівовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine.] щорічно публікує рейтинг Global Outsourcing 100, який містить 100 кращих постачальників аутсорсингових послуг у світі. Рейтинг складається на основі заявок, отриманих і оцінених незалежною суддівською колегією від IAOP. Основними критеріями для потрапляння в рейтинг є прибутковість, зростання команди, кращі проекти, рекомендації замовників, рівень корпоративної соціальної відповідальності та інновації в схемі постачання послуг замовнику.
З українських роботодавців в ТОП-100 у 2018 р. потрапили[9]:
- SoftServe (більше 4500 співробітників, головний офіс у Львові);
- Ciklum (більше 2000 співробітників в Україні, головний офіс в Києві);
- Infopulse (більше 1500 співробітників, головний офіс в Києві);
- ELEKS (більше 1000 співробітників, головний офіс у Львові);
- Sigma Software (більше 800 співробітників, головний офіс в Харкові);
- Intellias (більше 1500 співробітників, головний офіс у Львові);
- Miratech (більше 700 співробітників, головний офіс в Києві);
- N-iX (більше 700 співробітників, головний офіс у Львові);
- Innovecs (більше 400 співробітників, головний офіс в Києві);
- AMC Bridge (більше 300 співробітників, головний офіс в Дніпрі);
- Softengi (більше 200 співробітників, головний офіс до Києва);
- Program-Ace (більше 100 співробітників, головний офіс в Харкові).
Серед компаній з українськими представництвами:
- EPAM (більше 5500 співробітників в Україні, головний офіс в США);
- Luxoft (більше 3500 співробітників в Україні, головний офіс в Швейцарії);
- TEAM International Services (більше 300 співробітників в Україні, головний офіс в США);
- Itera[en] (близько 100 співробітників в Україні, головний офіс в Норвегії);
- Softjourn (понад 100 співробітників в Україні, головний офіс в США);
- Artezio (більше 300 співробітників в світі, головний офіс в Росії).
Поняття «аутсорсинг» в українському праві не має дефініції, тому може регулюватись виключно у контексті аналогії до деяких правових норм. У той же час у законодавчому полі визначено економічну взаємодію через укладання договорів, а також те, що кожен має право займатись підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.[10] Проте у Національному класифікаторі України аутсорсинг визначено як угоду, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу, допоміжні функції.[11]
Згідно ст. 6 Цивільного Кодексу України «Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства», далі у ст. 627 дана позиція розвивається «сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».[12] Це дозволяє сторонам визначити сутність договору на свій розсуд та включати у нього роботи, які мають на увазі аутсорсинг.[10]
- ↑ Губина Л. В. Информационные технологии в бизнесе в настоящее время // Проблемы науки. № 4(28). 2018. С. 75–76. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ informatsionnye-tehnologii-v-biznese-v-nastoyaschee-vremya (дата звернення: 07.03.2019).
- ↑ Ільєнко, О. В. Аналіз ринку IT-аутсорсингу в Україні — 2014 [Електронний ресурс] / О. В. Ільєнко, Н. К. Мороз. — Режим доступу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_09/159.pdf — Заголовок з екрана
- ↑ а б в Н. П. Мешко, М. О. Єфремова, РОЗВИТОК IT-АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ: Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Менеджмент інновацій — 2015 — № 5 — с.79 — 85 — ISSN 24097101.
- ↑ а б 5 Tips for Successfully Outsourcing Software Development. Perfectial (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Гребешкова, О. М. Становлення IT-аутсорсингу в Україні: огляд через призму світової практики [Текст] / О. М. Гребешкова, О. Ю. Стельмах // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. — К., 2011. — Вип. 25. — С. 305—313
- ↑ а б Problems of Outsourcing: Security Risks and How to Stay Safe. Perfectial (англ.). Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Аутсорсинг: всі «за» і «ПРОТИ». Аутсорсинг: всі «за» і «ПРОТИ» (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ white. shen.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ 18 украинских компаний-аутсорсеров попали в мировой ТОП-100. ДОУ (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ а б Красношапка, В. В.; Трохимець, І. І. (2015). АУТСОРСИНГ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ. Ефективна економіка (укр.). № 5. ISSN 2307-2105. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. vobu.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 21 січня 2020. [Архівовано 2020-02-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Зозульов О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації / Зозульов О., Микало О. // Економіка України. — 2009. — № 8 (573). — С. 16-24