Перейти до вмісту

Афанасьєв Сергій Олександрович (міністр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Афанасьєв.
Афанасьєв Сергій Олександрович
Народився30 серпня 1918(1918-08-30)[1]
Клин, Московська губернія, Московська область[d], Російська СФРР
Помер13 травня 2001(2001-05-13) (82 роки)
Москва, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьінженер, політик
Alma materМосковський державний технічний університет імені Баумана (1941)
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і директор
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 2 ступеня
орден «За заслуги» II ступеня
Ленінська премія Державна премія СРСР Сталінська премія Почесна грамота уряду Російської Федерації

Сергій Олександрович Афанасьєв (нар. 30 серпня 1918(19180830), місто Клин Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — 13 травня 2001, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради Міністрів Російської РФСР і голова Ради народного господарства РРФСР, міністр загального машинобудування СРСР, міністр важкого і транспортного машинобудування СРСР. Член ЦК КПРС у 1961—1989 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 5—6-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Двічі Герой Соціалістичної Праці (14.02.1975, 29.08.1978).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині військового. З 1930 року проживав у Москві. У 1936 році закінчив 10 класів середньої школи, в 1941 році — Московський механіко-машинобудівний інститут імені Баумана. У 1938—1941 роках одночасно з навчанням працював старшим наладчиком верстатів-автоматів на автомобільному заводі імені Сталіна в Москві.

З червня 1941 року — майстер та інженер-конструктор артилерійського заводу № 8 в Калінінграді Московської області (тепер — місто Корольов). Після евакуації заводу в тил з жовтня 1941 року працював на Мотовилихінському артилерійському заводі № 172 в місті Молотові (тепер — місто Перм) інженером-конструктором з обладнання (1941—1942), старшим інженером-конструктором (1942—1943), начальником технічного відділу цеху (1943—1944), заступником начальника цеху (1944—1946) і заступником головного механіка заводу (березень — вересень 1946).

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1948 роках — старший інженер, у 1948—1950 роках — начальник відділу, у 1950—1953 роках — заступник начальника технічного управління Міністерства озброєння СРСР. У 1953—1955 роках — заступник начальника технічного управління Міністерства оборонної промисловості СРСР. У 1955—1957 роках — начальник технічного управління Міністерства оборонної промисловості СРСР.

З червня 1957 року — заступник голови з оборонної промисловості, в квітні — вересні 1958 — 1-й заступник голови Ленінградського економічного адміністративного району.

У вересні 1958 — червні 1961 року — голова Ради народного господарства (раднаргоспу) Ленінградського економічного адміністративного району.

3 червня 1961 — 6 травня 1965 року — голова Ради народного господарства Російської РФСР — заступник голови Ради Міністрів Російської РФСР.

2 березня 1965 — 8 квітня 1983 року — міністр загального машинобудування СРСР.

За великі заслуги в області машинобудування «закритим» Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 лютого 1975 року Афанасьєву Сергію Олександровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

За видатні заслуги в створенні і виробництві спеціальної техніки і у зв'язку з 60-річчям з дня народження «закритим» Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1978 року Афанасьєв Сергій Олександрович нагороджений орденом Леніна і другою золотою медаллю «Серп і Молот».

З 8 квітня 1983 року по липень 1987 року — міністр важкого і транспортного машинобудування СРСР.

З липня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У березні 1988 — січні 1992 року — консультант при Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, з липня 1992 року — головний науковий консультант ракетно-космічної корпорації «Енергія» імені Корольова в Москві.

Помер 13 травня 2001 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Афанасьев Сергей Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Афанасьєв_Сергій_Олександрович_(міністр)&oldid=41845800