Очікує на перевірку

Афанасій (Ніколау)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Афанасій (Ніколау)
Митрополит Лімасольський
з 14 лютого 1999
 
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Андрей Николау
Ανδρέας Νικολάου
Народження: 8 лютого 1959(1959-02-08) (65 років)
Лімасол, Лімасол, Кіпр

CMNS: Афанасій у Вікісховищі

Митрополит Афанасій (грец. Μητροπολίτης Ἀθανάσιος в миру Андрій Ніколау, грец. Ανδρέας Νικολάου[1]; нар. 8 лютого 1959(19590208), Лімасол) — єпископ Кіпрської православної церкви, митрополит Лімасольський[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 лютого 1959 року в сім'ї успішного лімасольском підприємця. З юних років його життєвим середовищем була православна церква.

У віці 14 років Андрій залишає рідний дім і вступає до школи при Пафської митрополії.

18 квітня 1976 роки після закінчення Першої гімназії міста Пафос був висвячений в сан диякона митрополитом Пафським Хризостомом (Арістодіму).

У тому ж році продовжив навчання на богословському факультеті Університету Аристотеля в Салоніках. Церковне життя Салоніків приємно здивувала юнака: «Пам'ятаю, як в 1976 році я поїхав вчитися до Греції, і я був надзвичайно вражений, коли, в першу ж неділю прийшовши в храм, я побачив там молодих людей. Вперше я бачив молодих людей в церкві». Навчання в Салоніках дозволила йому регулярно відвідувати розташовану неподалік Гору Афон.

У 1980 році закінчив університет і прибув на Афон, де вступив в число братії скиту Неа-Скити[bg]. Духівником якого був відомий старець Йосип Ватопедський, учень афонського старця Йосипа Ісихаста.

У 1982 році прийняв велику схиму і в той же рік 29 травня був висвячений в сан пресвітера митрополитом Ієріським Никодимом (Анагносту).

У 1983 році був митрополитом Верійського Павлом (Яннікопулосом) піднесений до рангу духівника.

З 1987 року братство старця Йосипа прийняло на себе обов'язки по відновленню чернечого життя в монастирі Ватопед, в зв'язку з чим ієромонах Афанасій був обраний помічником настоятеля, а потім представником обителі в Священнім кіноті Святої Гори Афон.

У 1991—1992 роках — протоепістат (управитель) Гори Афон. Цю посаду на Афоні прийнято довіряти старим монахам, які володіють високим авторитетом і великим досвідом чернечого життя. Отець Афанасій став наймолодшим Протоепістатом за всю тисячолітню історію афонського чернецтва[джерело?][перевірити].

Відвідавши в 1991 році Афон архієпископ Кіпрський Хризостом I запропонував ієромонаху Афанасію повернутися на Кіпр. У 1992 році разом з трьома іншими Ватопедськими ченцями вступив до «Священичого» монастиря святителя Миколая в Пафосі (також відомий як «Агія-Моні»).

У листопаді 1993 року братія монастиря в повному складі перейшла в монастир Божої Матері Махер і 4 листопада того року отець Афанасій був обраний ігуменом цієї обителі.

З 1993 року чотири рази на місяць Афанасій виступає з відкритими бесідами в храмах Лімасольської митрополії і Кіпрському Університеті.

11 лютого 1999 року рішенням Священного Синоду був одноголосно обраний митрополитом Лимассольский. 14 лютого того ж року відбулася його архієрейська хіротонія з возведенням у сан митрополита і інтронізація .

На момент його поставлення на Лімасольском кафедру, єпархія була обтяжена величезними боргами. Через низку фінансових скандалів і зловживань більшість місцевих жителів були негативно налаштоване по відношенню до Церкви. Для вирішення проблем, що накопичилися митрополит Афанасій призначив особливу комісію професійних економістів, яка в короткі терміни допомогла єпархії позбутися важкого боргового гніту. Виходячи з уявлення, що кожен мирянин має право знати все про те як управляється Церква, митрополит Афанасій вводить традицію щорічних звітних прес-конференцій, на яких оприлюднюються доходи і витрати митрополії, розповідається про її починаннях і реалізованих за рік програмах. Третину доходів Лімасольської митрополії незмінно виділяється на благодійні потреби.

Стараннями Митрополита Афанасія духовно відроджуються діючі монастирі, крім того відновлюється чернече життя в трьох стародавніх обителях.

22 листопада 2005 роки разом а архімандритом Ісаєю (Кіккотісом) представляв Кіпрську православну церкву на інтронізації Патріарха Єрусалимського Феофіла III[3].

15-20 липня 2008 року супроводжував Архієпископа Хризостома II під час його візиту в Москву[4].

Заперечував проти візиту Папи Римського Бенедикта XVI на Кіпр, що відбувся в червні 2010 року, заявивши, що католицизм є єрессю, і Ватикан ніколи не чинив позитивного впливу на проблеми Кіпру[5]. З іншого боку, підкреслив він, візит Папи не повинен стати приводом для будь-яких непристойних витівок з боку православних[6].

8-9 жовтня 2014 року взяв участь в перших в новітній історії зборах ігуменів і ігумень Російської Православної Церкви, що відбувся в актовому залі Московської духовної академії[7].

У жовтні 2020 року, разом з митрополитом Кіккським Никифором (Кіккотісом), митрополитом Тамаським Ісаєю (Кіккотісом) і хорєпископом Амафунтським Миколою (Тіміадісом), був одним з чотирьох ієрархів Кіпрської православної церкви, які критикували свого предстоятеля Хризостома II за визнання автокефалії Православної церкви України, дарованої патріархом Константинопольським Варфоломієм[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ΕΤΟΣ 1999 Χειροτονηθέντες Αρχιερείς [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.], сайт Марка Марку
  2. Εκκλησία της Κύπρου. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
  3. Б Хепсяюкхле Янярнъкюяэ Хмрпнмхгюжхъ Оюрпхюпую Тентхкю / Опюбнякюбхе. Ru. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 30 липня 2021.
  4. ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода Русской Православной Церкви от 6 октября 2008 года / Официальные документы / Патриархия.ru. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 30 липня 2021.
  5. Metropolitan Athanasius of Limassol on the Pope's visit to Cyprus. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  6. REGIONS.RU — новости Федерации | Визит Папы может расколоть Кипрскую Церковь. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  7. ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 23 октября 2014 года. Патриархия.ru. 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 13 травня 2020.
  8. Metropolitans’ «attack» on Ecumenical Patriarch, Archbishop of Cyprus for recognition of Ukrainian autocephaly. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 30 липня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Митрополит Афанасий Лимасольский. Открытое сердце Церкви. — Изд. 2-е, испр. — М. : Изд-во Сретенского монастыря, 2015. — 320 с. — 7000 прим. — ISBN 978-5-7533-0974-7.

Посилання

[ред. | ред. код]