Афонін Віктор Андрійович
| Афонін Віктор Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 липня 1946  (78 років)М. Ратенов, Німеччина |
| Громадянство | Україна |
| Місце проживання | Черкаси |
| Діяльність | український художник, графік |
| Alma mater | Московське вище художньо-промислове училище (бувш. Строганова) |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Нагороди | Заслужений художник України |
| Сайт | facebook.com/viktor.afonin.5 |
Афонін Віктор Андрійович (9 липня 1946, м. Ратенов, Німеччина) — заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
З 1962 по1968 рр. навчався в Одеському державному художньому училищі ім. М. Б. Грекова на відділенні художньої кераміки. У 1975 р. закінчив відділення промграфіки та упаковки на факультеті декоративно-прикладного мистецтва Московського вищого художньо-промислового училища (бувш. Строганова). Починаючи з 1975 р. по 1983 рр. працював на посаді художника Художнього комбінату в м. Навої, Узбекистан. З 1983 по 1984 рр. головний художник Черкаського обласного виробничо художньо-оформлюючого комбінату. 1984 р. — головний художник Черкаські художньо-виробничі майстерні худфонду УСРС. 1997—1999 рр. — викладач Черкаського модельного центру підготовки та перепідготовки фахівців. 1999—2002 рр. — доцент кафедри інженерної графіки Черкаського інженерно-технологічного інституту. 2002—2017 рр. — доцент кафедри дизайну Черкаськаського інженерно-технологічного університету. З 2017 року — доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Учасник виставок різного рівня від республіканських до міжнародних.
В. А. Афонін — відомий художник-графік, працює в галузі плакату, графічного-дизайну та графіки. Ним розроблено десятки товарних знаків для вітчизняних та зарубіжних підприємств, найвідоміші з них — «Волошкове поле», «Азот», «Бісквітна фабрика», «Панночка», «Черкасам 700 років», «Ружен тур», «Велес» та ін. Протягом творчої діяльності виконані десятки політичних, театральних, та культурно-видовищних плакатів, найвідоміші з них — «Анджело — тиран падуанський», "Кайдашева сім"я", «Аїда», «Кармен», триптих для Черкаського народного хору, «Черкащанка», афіші до джазових фестивалів 1992—1994 рр., серія плакатів для черкаського обласного краєзнавчого музею та ін. Його твори зберігається у Міністерстві культури СРСР, в музеях нашої країни, а також у приватних колекціях України, Німеччини, Фінляндії, США. Учасник близько 60 міжнародних, всеукраїнських та регіональних виставок. член Національної спілки художників України (1979). Автор 9 публікацій у фахових виданнях з мистецтвознавства.
- 1986 р. — 3 місце на Міжнародному конкурсі Червоного хреста.
- 1998 р. — грамота Міністерства Освіти України «За успішну роботу в галузі дизайн-освіти».
- 1998 р. — Почесна Подяка Спілки художників України за творчу діяльність.
- 2008 р. — почесне звання «Заслужений художник України».
- 2008 р. — вчене звання доцента.
- 2013 р. — звання «Почесний професор» Черкаського державного технологічного університету.
«Кармен»
«Аїда»
Плакати для Черкаського академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
[ред. | ред. код]- «Анджело — тиран падуанський».
- «Сімейна вечеря о пів на другу».
- «Майя».
- "Кайдашева сім"я".
- «Любов лейтенанта».
- «Крик журавля».
- «Нічні забави».
- «Остання мить поета»
- Триптих «Черкаський народний хор».
- «Ольга Павловська».
- "Тріо «Вербена».
- «Черкаський державний заслужений народний хор».
- «Черкащанка».
- «Червона калина».
- «Спадщина».
- «Камерний оркестр».
1 "Оберігайте пам"ятки архетектури".
2. «День музею».
- Акціонерне товариство «Азот».
- Дизайнер одягу в. Антоненко.
- Будівельна фірма «Колір».
- Черкаський академічний музично-драматичний театр.
- Фірма «Ларіарт».
- Україно-латвійське підприємсто «Рігорос».
- Торгова фірма «Велес».
- Підприємство «Інфіко».
- Черкаський молокозавод «Волошкове поле».
- Черкаська бісквітна фабрика.
- Молодіжне об"єднання «Квант».
- Донецьке книжкове видавництво «АД».
- Черкаський культурно-спортивний комплекс.
- Туристична фірма «Ружин тур».
- «700-річчя міста Черкаси».
- Черкаський молодіжний центр «МЦ».
- Знак для приватного катера «Мрія».
- Музичний центр О.Морозова «ММ»
- Фонд Культури «ФК».
- Монограма художника М. М. Теліженка
- Акціонерне товавриство «Маїс».
- Навчальний посібник: Афонін В. А., Гладкова І. П. «Товарні знаки». Черкаси, видавець Чабаненко Ю. А., 2014. — 156 с.
- Храмова-Баранова О. Л., Афонін В. А., Гаврюшова Ю. С. Популяризация национального стиля в дизайне открыток Украины. Вестник Харьковской государственной академии дизайна и искусств, 2015, 7: 65-67.
- Храмова-Баранова О. Л., Афонін В. А., Гаврюшова Ю. С. Популяризація національного мстилю в дизайні листівок України. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. 2015, 7: 65-67.
- Храмова-Баранова О. Л., Афонін В. А., Василенко А. С. Репрезентація спеціалізованих видань з архітектури у ХХ ст. засобами графічного дизайну: сторінки історії. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура, 2012, 7: 65-67.
- Романенко Н. Г., Афонін В. А., Галицька О. В. Дизайн в контексті загальнолюдських цінностей. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура, 2011, 4: 65-67.
- Вовченко Є. Д., Храмова-Баранова О. Л., Афонін В. А. Внесок родини бобринських у культурну спадщину України: минуле і сьогодення. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура, 2011, 5: 8-10.
- Романенко, Н. Г., Афонін, В. А., Бердник, А. П. Дизайн-проектування як засіб формування предметно-просторового середовища. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура, 2007, 127—132.
- Романенко, Н. Г., Афонін, В. А., Іщенко, Ю. П., Лагода, О. М. Концептуальні засади викладання фундаментальних навчальних дисциплін в дизайн-освіті. Вісник ХДАДМ: Зб. наукових праць за ред. Даниленка В. Я.–Харків: ХДАДМ, 2004, 67-72.
- Афонін Віктор Андрійович // Енциклопедія сучасної України [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]