Перейти до вмісту

Афіпсип

Координати: 44°59′00″ пн. ш. 38°46′00″ сх. д. / 44.983333333333° пн. ш. 38.766666666667° сх. д. / 44.983333333333; 38.766666666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
аул Афіпсип
рос. Афипсип
адиг. Афыпсып
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Адигея
Муніципальний район Тахтамукайський район
Поселення Афіпсипське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 79230805001
Код ЗКТМО: 79630405101
Основні дані
Час заснування 1864
Населення 2147 (2013)[1]
Поштові індекси 385123
Телефонний код +7 87771
Географічні координати: 44°59′00″ пн. ш. 38°46′00″ сх. д. / 44.983333333333° пн. ш. 38.766666666667° сх. д. / 44.983333333333; 38.766666666667
Часовий пояс UTC+4
Водойма річка Афіпс
Вебсторінка afipsip01.ru
Мапа
Афіпсип (Росія)
Афіпсип
Афіпсип

Афіпсип (Адигея)
Афіпсип
Афіпсип

Мапа

Афипсип (рос. Афипсип, адиг. Афыпсып) — аул у республіці Адигеї, піпорядкований Афіпсипському сільському поселенню Тахтамукайського району.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташований на березі Шапсугського водосховища.

Аул поділяється на два квартали: «Румовища» (Хэкужъхьабл) та «Нові квартали» (ЧылэунакІ).

Історія

[ред. | ред. код]

Назва аулу походить від його місця розташування і означає «гирло річки Афіпс»[2].

Аул заснований у 1864 році[3] вихідцями з Шапсугії. Афіпсип — один з небагатьох населених пунктів, де нащадки шапсугів продовжують зберігати елементи свій етнічної самобутності: традиції, звичаї, музичну культуру і шапсугський діалект адиго-черкеської мови.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення аулу за останні роки:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Численность постоянного населения Республики Адыгея на 1 января 2013 года (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
  2. Меретуков К. Х. Адыгейский топонимический словарь. М., 1990
  3. Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вертышева Н. С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). — Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 241. — 395 с.
  4. Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 11 лютого 2014. [Архівовано 2017-11-11 у Wayback Machine.]
  5. Окончательные итоги ВПН-2010 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2019. Процитовано 22 травня 2019. [Архівовано 2019-03-08 у Wayback Machine.]