Югані Аго
Югані Аго | ||||
---|---|---|---|---|
фін. Juhani Aho | ||||
Ім'я при народженні | Йоганнес Бруфельдт (Johannes Brofeldt) | |||
Псевдонім | Югані Аго | |||
Народився | 11 вересня 1861[1][2][…] Лапинлагті, Північна Савонія, Куопіоська губернія, Російська імперія[4][2] | |||
Помер | 8 серпня 1921[4][1][…] (59 років) Гельсінкі, Фінляндія[4][2] ·дифтерія | |||
Громадянство | Фінляндія | |||
Національність | фін | |||
Місце проживання | Aholad, Ярвенпяа | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Alma mater | Гельсінський університет[2] і Kuopio Lyceum High Schoold | |||
Мова творів | фінська | |||
Роки активності | з 1883 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | повісті, історичні романи, оповідання, новели, нариси | |||
Magnum opus | «Залізниця», (1884), «Розчавлений світом», (1886), «Юга» (1911) | |||
Членство | Lake Tuusula Artist Communityd | |||
У шлюбі з | Venny Soldan-Brofeldtd | |||
Діти | Heikki Ahod, Antti Ahod і Björn Soldand | |||
| ||||
Югані Аго у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Югані Аго (фін. Juhani Aho; 11 вересня 1861, Лапінлагті — 8 серпня 1921, Гельсінкі) — фінський письменник, перекладач, журналіст, редактор найстарішої фінської газети Keskisuomalainen. До 1907 - Йоганнес Бруфельдт (Johannes Brofeldt). Найвідоміші твори - «Залізниця» / Rautatie, 1884, «Розчавлений світом», 1886. Аго — автор нарисів, новел, повістей з життя інтелігенції, історичних романів.
Працював у місті Іісалмі, де створено його меморіальний музей та встановлено пам'ятник.
Йоганнес Бруфельдт народився в будинку священика в Лапінлагті. Батько Йоганнеса був популярним проповідником, відомим у тому числі і своєю невибагливістю, відмовою від високих церковних постів та світських посад.
Шкільну освіту хлопець отримав у ліцеї міста Куопіо (1872—80 роки). Це місто називали «бастіоном фінської культури», оскільки тут вплив шведської культури в порівнянні з іншими районами Фінляндії завжди було істотно меншим.
Вже у перших літературних дослідах, що відносяться до шкільних років, Бруфельдт став використовувати псевдонім Югані Аго. Слово «аго» (фін. aho, «галявина», «заросла травою або молодим лісом пропалина», згідно з фінсько-шведським словником Еліаса Леннрота), узято, вочевидь, із «Калевали» і «Кантелетар», у яких воно має зазвичай романтичний відтінок.
Після закінчення школи Аго вступив до Гельсінського університету, став активно брати участь у студентському політичному житті. До періоду початку 1880-х років належать і невеликі оповідання, які він тоді писав. Вже у своїх ранніх творах тексти Аго відрізнялися багатством мови, показували, наскільки добре автор орієнтувався саме в нюансах її розмовного варіанту.
У 1884 році була опублікована «Залізниця» — твір, який, як стало зрозумілим згодом, був одним з найкращих у творчій біографії письменника. У цій повісті, а також у романах «Дочка пастора» (1885) і «Дружина пастора» (1893) Аго застосовував такий прийом, як поєднання синтетичних (збірних, типових) персонажів з природними (хвилинними, справжніми) спостереженнями і настроями.
Починаючи від 1880-х років Аго активно займався і журналістикою — писав численні статті для столичних і провінційних видань, сам був видавцем двох провінційних газет, а також брав участь у створенні газети «Пяйвялегті» (пізніше вона почала видаватися під назвою «Гельсінін Саномат», у ній письменник співпрацював до кінця життя, і нині це одна з найбільших газет Фінляндії).
У 1890-х роках Аго захопився написанням історичних творів, серед яких можна виділити збірник новел «Ті, що прокинулися» (1894) про пієтистів північної Фінляндії, роман «Для пана» (1897) про життя карелів, роман «Весна і заморозки» (1906) про події середини XIX століття, пов'язаних з фінським національним самоусвідомленням і діяльністю Йогана Снельмана (1806—1881), Еліаса Леннротом (1802—1884) і Пааво Руотсалайнена (1777—1852).
Югані Аго активно займався перекладами — зі скандинавських мов, а також з французької.
У 1911 році вийшла повість (роман) «Юга». Істотних відгуків ця подія не викликала, але пізніше, вже після смерті Аго, цей твір було визнано одним з найвидатніших у творчості письменника. Станом на 2010 рік відомо про 4 екранізації цієї повісті, за її мотивами створено 2 опери, поставлено декілька вистав.
Аго все життя був завзятим рибалкою. Останнім його твором стала збірка «Розповіді про лосося і анекдоти про рибу», що вийшла 1921 року вже після його смерті.
У 1891 році Югані Аго одружився з художницею Венні (офіційне ім'я Вендла Ірені) Солдан (1863—1945). Вона була не тільки його дружиною, але і співавтором — в 1894 році вийшла їх спільна дитяча книга «Фінська ілюстрована книжка для дітей і молоді».
Подружжя мало двох дітей.
Бібліографія видань творів Югані Аго рідною мовою (з указанням року і видавництва):
|
|
Український класик Михайло Коцюбинський у листі до Володимира Гнатюка в 1904 році назвав Аго улюбленим письменником.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 26. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Ахо Юхани // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б BiographySampo
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Югані Аго у БСЭ (рос.)
- Сто замечательных финнов. Калейдоскоп биографий = 100 suomalaista pienoiselämäkertaa venäjäksi / Ред. Тимо Вихавайнен (Timo Vihavainen); пер. з фін. І. М. Соломеща. — Гельсінкі : Товариство фінської літератури (Suomalaisen Kirjallisuuden Seura), 2004. — 814 с. — ISBN 951-746-522-X.. → Електронна версія [Архівовано 18 грудня 2012 у WebCite] (рос.)
- Аго в Літературній енциклопедії (рос.)