Очікує на перевірку

Юган-Вільгельм Снелльман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йоган Вільгельм Снелльман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юган-Вільгельм Снелльман
Johan Vilhelm Snellman
Ім'я при народженнішвед. Johan Vilhelm Snellman
Народився12 травня 1806(1806-05-12)
Стокгольм
Помер4 липня 1881(1881-07-04) (75 років)
Порвоо
ПохованняГієтаніємі
КраїнаВелике князівство Фінляндське
НаціональністьФін
Діяльністьполітик, філософ, письменник, викладач університету, журналіст
Alma materАкадемія Обо
Гельсінський університет
ГалузьФілософія
ЗакладГельсінгфорський університет
Посадаmember of the Diet of Finlandd
Вчене званняПрофесор
ПартіяFinnish Partyd
Відомий завдяки:Зіграв ключову роль у становленні фінської мови як державної мови і введенні національної грошової одиниці — марки
Діти (5)Anders Henrik Snellmand
Johan Ludvig Snellmand
Wilhelm Snellmand
Karl Snellmand
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня

Юган-Вільгельм Снелльман (фін. Johan Vilhelm Snellman; 12 травня 1806, Стокгольм — 4 липня 1881, поблизу Гельсінкі) — фінський філософ-ідеаліст, публіцист і державний діяч, національний будитель, представник лівого гегельянства.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї капітана. Професор філософії Гельсінгфорського університету (18561863). У 1840 — 1860-х рр.. видавав ряд газет фінською та шведською мовами («Сайма» та ін.) Виходячи з гегелівського вчення про народний дух як вищу реалізацію об'єктивного духу, бачив найважливіше історичне завдання у розвитку національної свідомості, найважливішою умовою чого вважав мовну єдність країни («Вчення про державу», 1842).

Юган-Вільгельм Снелльман був ідейним вождем фінського національного руху, закликав до згуртування різних громадських груп в ім'я інтересів нації[1]. Будучи сенатором (1863 — 1868), домігся указу про рівноправність фінської мови зі шведською (1863) — державною мовою Фінляндії, і введення національної грошової одиниці — марки (1865)[2]. Значно вплинув на розвиток філософської і суспільної думки Фінляндії. Снелльман не прагнув до швидких громадським змін: першочерговим він вважав перехід освічених верств Фінляндії зі шведської мови на фінську.

Визнання

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Снелльману перед Банком Фінляндії в Гельсінкі

Снелльман став першою історичною особою Фінляндії, чий портрет з'явився на банкнотах: на найбільшій грошовій купюрі 1940 р. номіналом 5 000 марок було вміщено його зображення в старості. Незважаючи на реформи, портрет зберігся майже без змін на серії банкнот до 1980-х років.

У 1924 р. перед Фінляндським Банком був відкритий найважливіший з пам'ятників Снелльману — роботи Еміля Вікстрема. У 1920-ті і 1930-ті рр.. студенти-феномани, особливо Академічне Карельське суспільство, щорічно влаштовували перед пам'ятником велику маніфестацію.

Вулиця, яка проходить поруч, була перейменована в Снельманінкату.

12 травня, на честь дня народження Йогана Вільгельма Снелльмана, у Фінляндії проголошений День Снелльмана і фінської культури. Це свято є урочистим днем підняття прапорів.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Samlade arbeten, bd 1-10, Hels., 1892—1901.

Література

[ред. | ред. код]
  • Рейн Т., Йоганн Вільгельм Снельман, переклад зі шведської., СПБ, 1903;
  • Карху Е., Про естетичні до історико-літературні погляди Й. В. Снельмана в 40-і рр.. 19 ст., «Скандинавський збірник», 1957, т. 2; Rein Th.,
  • J. V. Snellmanin elama, bd 1-2, Hels., 1904-05; Salornaa J. E., J. V. Snellmann, Porvoo — Hels., 1944.
  • Ковальов Д.В. Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть): дис. ... канд. іст. наук. / Д.В. Ковальов. — Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара, 2021. — 228 с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Д. В. Ковальов. ДВНЗ «Національний гірничий університет» ВПЛИВ ЦАРИЗМУ НА ЗАРОДЖЕННЯ ФІНСЬКОЇ МОДЕРНОЇ НАЦІЇ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  2. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 117—118.

Посилання

[ред. | ред. код]