Ачарян Рачія Акопович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Рачія Акопович Ачарян
Հրաչյա Հակոբի Աճառյան
Рачія Ачарян, 1926 Рачія Ачарян, 1926
Народився	8 (20) березня 1876 або 1876 Стамбул, Османська імперія
Помер	16 квітня 1953(1953-04-16) або 1953 Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Місце проживання	Єреван
Країна	СРСР
Національність	вірмени
Діяльність	мовознавець, філолог, викладач університету
Alma mater	вірменська середня школа «Гетронаган» Паризький літературний факультетd Страсбурзький університет
Галузь	мовознавство
Заклад	Aramiyan Schoold Sanasarian Colleged Єреванський державний університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомі учні	Vache Ohanyand
Членство	Академія наук Вірменської РСР Société de Linguistique de Parisd Institute of Archaeology of the Czech Academy of Sciencesd
Нагороди
Автограф
Ачарян Рачія Акопович у Вікісховищі

Рачія Акопович Ачарян (вірм. Հրաչյա Հակոբի Աճառյան; 8 (20) березня 1876(18760320), Константинополь — 16 квітня 1953, Єреван) — вірменський радянський мовознавець і літературознавець, доктор філологічних наук honoris causa (з 1935 року), професор (з 1925 року), академік АН Вірменської РСР (з 1943 року), почесний член-кореспондент Чехословацької академії наук (з 1937 року), член Паризького лінгвістичного товариства (з 1897 року), заслужений діяч науки Вірменської РСР (з 1933 року).

Біографія

Народився 8 (20 березня) 1876 року в місті Константинополі. У 1898 році закінчив Сорбонський університет у Парижі. У 1893–1923 роках викладав у різних школах Османської імперії. У 1923–1925 роках — один з викладачів-основоположників Єреванського державного університету, у 1925–1953 роках його професор. У 1943–1953 роках — старший науковий співробітник Інституту мови АН Вірменської РСР.

Помер в Єревані 16 квітня 1953 року.

Наукова діяльність

Зачинатель історичного та порівняльного методів вивчення вірменської мови. Автор досліджень в області вірменської діалектології, лексикології та лексикографії, історії вірменської мови, порівняльної історичної граматики та загального мовознавства, а також проблем вірменознавства. Основні праці:

• «Повна граматика вірменської мови в порівнянні з 562 мовами» (томи 1-4, 1952–1959);
• «Історія вірменської мови» (томи 1-2,1940-1951);
• «Кореневий словник вірменської мови» (томи 1-7, 1925–1935);
• «Словник вірменських власних імен» (томи 1-4, 1942–1948);
• «Вірменський словник діалектів» (1913).

Вшанування пам'яті

У 1964 році ім'я Р. А. Ачаряна присвоєно Інституту мови НАН Вірменії, а у 1966 році середній школі № 72 міста Єревана.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.);
• Національна академія наук Вірменії [Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)