Ашарит

Ашарит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Sza
Хімічна формула	MgBO₂(OH)
Nickel-Strunz 10	6.BA.15
Dana 8	25.2.1.2
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Stephen Szaibelyd
Типова місцевість	Бейца
Ашарит у Вікісховищі

Ашарит, сзайбеліїт (рос. ашарит; англ. ascharite, szaibelyite; англ. Ascharit m) — вторинний мінерал соленосних осадових родовищ боратів.

Загальний опис

Хімічна формула: MgH[BO₃].

Містить (%): MgO — 47,92; BO₃ — 41,38; Н₂О — 10,7. α-ашарит та β-ашарит — зайві назви ашариту.

Густина 2,62-2,69. Твердість 3-3,5.

Колір білий, сіруватий, жовтуватий.

Крихкий.

Ашарит — поширений мінерал ендогенних родовищ борних руд і соленосних осадових товщ. Головний мінерал ендогенних борних руд суанітового, котоїтового, людвігітового та інших типів.

Знайдено в Канаді, КНДР і Марокко. Значні його концентрації спостерігаються в серпентинітах. Відомі випадки знаходження в контактово-метасоматичних родовищах у вапняках або доломітах разом з серпентином. Названо за місцем знахідки біля міста Ашерслебен, Німеччина.

Див. також

• Ашаризація
• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ашарит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Ашарит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Webmin [Архівовано 1 лютого 2010 у Wayback Machine.]