Ашик-Керіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ашик-Керіб
აშუღი ქარიბი
Ashugi Qaribi
ЖанрДрама
РежисерДавид Абашидзе
Сергій Параджанов
СценаристГія Бадрідзе
На основіAshik Keribd
У головних
ролях		Софіко Чіаурелі[1], Костянтин Степанков[2], Абашидзе Давид Іванович, Iuri Mgoianid[2] і Рамаз Чхиквадзе[2]
ОператорЯвурян Альберт Гарнікович
КомпозиторJavanshir Guliyevd
ХудожникGeorgi Aleksi-Meskhishvilid[3][1], Параджанов Сергій Йосипович[3], Шота Гоголашвіліd[3][1] і Niko Zandukelid[3][1]
КінокомпаніяГрузія-фільм
Тривалість75 хв.
Мовагрузинська, азербайджанська, російська
КраїнаСРСР
Рік1988
IMDbID 0094681
parajanov.com/ashikkerib.html

«Ашик-Керіб» — художній фільм (драма), знятий режисерами Давидом Абашидзе і Сергієм Параджановим на кіностудії Грузія-фільм у 1988 році.

Фільм присвячується світлій пам'яті Андрія Тарковського.

Історія створення і прокату

[ред. | ред. код]

«Ашик-Керіб» став останнім завершеним кінофільмом Сергія Параджанова, наступний фільм 1990 року «Сповідь» не був завершений.

Фільм не випускали в широкий прокат. Параджанов представив його на кінофестивалях у Голландії, Німеччині (Мюнхенський кінофестиваль) і Венеції. Тільки після участі в міжнародних кінофестивалях фільму було видане прокатне посвідчення[4].

У 1988 році в Москву приїжджав представник Каннського кінофестивалю Робер Фавр Л'Бре. Він хотів взяти «Ашик-Керіб» у конкурсну програму кінофестивалю, але фільм до того часу не був готовий. Інші два десятки фільмів, які були відібрані та запропоновані йому, Робера Фавр Л'Бре не зацікавили[5].

Під час першої церемонії вручення «Європейського Оскара» (листопад 1988 року, Західний Берлін) фільм «Ашик-Керіб» був номінований за категорією Найкращий режисер і отримав спеціальний приз за найкраще художнє оформлення кінострічки.

Коли фільм показували на 45 Венеціанському кінофестивалі, то він не був включений у конкурсну програму через те, що до цього його показували на Мюнхенському кінофестивалі. Журі Венеціанського кінофестивалю звернулося в Американську кіноакадемію з проханням висунути фільм Параджанова на одержання кінопремії «Оскар»[6].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм знятий за мотивами однойменної поеми Михайла Лермонтова, написаної на основі азербайджанського дастану.

Бідняк Ашик-Керіб грає на сазі на весіллях та інших святах. Він покохав Магуль-Мегері — дочку багача. Ашик-Керіб клянеться мандрувати сім років і стати багатим або померти.

Суперник краде одяг Ашик-Керіба. Інші персонажі думають, що Ашик-Керіб потонув. Мати Ашик-Керіба від виплаканих сліз втрачає зір. Його суперник все наполегливіше домагається руки Магуль-Магері.

Бідний музикант потрапляє до султана і співає йому про свою любов. Султану дуже подобається ця пісня, і він обдаровує Ашик-Керіба золотом. Сім років він живе у достатку та майже забув свою наречену.

Після чудесної зустрічі з таємничим вершником на білому коні Ашик-Керіб отримує можливість за допомогою чарівного засобу виконати будь-яке бажання. Він переноситься у своє рідне поселення, опинившись на весіллі забраної у нього коханої та людини, яка винна у нещастях, що трапилися з Ашик-Керібом.

У домі багача його висміюють, дізнавшись про те, що Ашик-Керіб запевняє своїх слухачів, ніби вмить подолав далеку дорогу, на яку потрібно було звичайно не один день шляху.

Розлючений жених погрожує вбити Ашик-Керіба. Той на доказ правдивості своїх слів просить привести на весільне застілля свою осліплу матір. Вбиту горем жінку, яка впевнена у смерті сина, приводять у кімнату, де зібралися гості. Ашик-Керіб проводить по незрячих очах матері білою хусткою і до неї повертається зір.

Посоромлений суперник утікає, а Ашик-Керіб святкує перемогу і, перевдягений у білосніжний одяг, готується до весілля зі своєю коханою.

В ролях

[ред. | ред. код]

Творці фільму

[ред. | ред. код]

Призи

[ред. | ред. код]
  • Приз «Європейський кіноприз-88» (на першій церемонії вручення) — художникам фільму Г. Алексі-Месхишвілі, Н. Сандукелі, Ш. Гоголашвілі.
  • Приз «Ніка-89» — найкращому ігровому фільму, режисерам, оператору, художнику по костюмах (С. Параджанову). «Ашик-Керіб» став одним із 2 неросійськомовних фільмів, які отримали головну нагороду за «Найкращий фільм» на цій кінопремії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://web.archive.org/web/20200323153805/https://europeanfilmawards.eu/en_EN/film/the-lovelorn-minstrel.4977
  2. ↑ а б в The Lovelorn Minstrel / Ashik Kerib
  3. ↑ а б в г Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ 06.12.1988 Фільму «Ашик-Керіб» Сергія Параджанова нарешті видають дозвільне посвідчення [Архівовано 23.11.2011, у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ 23.05.1988 На 41-му МКФ в Каннах радянське кіно не представлено у конкурсі повнометражних фільмів [Архівовано 24.11.2011, у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ 29.08.1988 «Perestroyka in the USSR» — один із головних сюжетів 45 МКФ у Венеції [Архівовано 24.11.2011, у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Фільми Це незавершена стаття про кінофільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ашик-Керіб