Ашму-нікал
Ашму-нікал або Ашму-Ніккал була царицею Хетського царства.
Ашму-Ніккал народилася принцесою, дочкою хеттського великого царя Тудхалії II (також званого Тудхалією I/II) і цариці Ніккал-маті. Вона вийшла заміж за чоловіка на ім'я Арнуванда, який став спадкоємцем, співправителем і можливим наступником Тудхалії II. Природа стосунків між Ашму-Ніккал та її чоловіком Арнувандою довго була суперечливою, оскільки обидва описані як діти Тудхалії II на відповідних печатках, нібито маючи на увазі, що вони були братами і сестрами або принаймні зведеними братами і сестрами. Це, однак, було чітко заборонено хеттським звичаєм і законом, і тепер загальновизнано, що в той час, як Ашму-Ніккал справді була дочкою Тудхалії II, Арнуванда був лише його зятем і, можливо, прийомним сином, оскільки антиантний чоловік дочки, прийнятний спадкоємець за відсутності сина.
У Ашму-Ніккал та Арнуванди I було кілька синів: Ашмі-Шаррума, Манніні, Паріяватра, Кантуццілі, Тулпі-Тешшуб і майбутній цар Тудхалія III. Через свого сина Тудхалію III вона була бабусею Тудхалії Молодшого та Хенті, дружини Суппілуліуми I.
Ашму-Ніккал, велика цариця Хатті, здається, брала активну участь в правлінні свого чоловіка Арнуванди I, і згадується разом з ним в адміністративних документах і присягах. Разом з Арнувандою вона підносила молитви до богів, щоб вони полегшили вторгнення Касків в північні частини Хеттського царства. Деякі інструкції та укази, наприклад ті, що стосуються прав і повноважень «охоронців мавзолею», були видані лише від імені цариці. Можливо, Ашму-Ніккал пережила свого чоловіка.
-
Молитви Арнуванди та Ашму-Ніккал, 14 століття до нашої ери, з Хаттуси, Археологічний музей Стамбула -
Подарунки Арнуванди та Ашму-Ніккал, 14 століття до нашої ери, з Хаттуси, Археологічний музей Стамбула
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
- Astour, Michael C. (1989), Hittite History and the Absolute Chronology of the Bronze Age, Partille.
- Beal, Richard R. (1983), "Studies in Hittite History, " Journal of Cuneiform Studies 35 (1983) 115—126.
- Bryce, Trevor (2005), The Kingdom of the Hittites, Oxford.
- De Martino, Stefano (2010), "Nomi di persona hurriti nella prima età imperiale ittita, " Orientalia 79 (2010) 130—139.
- Freu, Jacques, and Michel Mazoyer (2007b), Les débuts du nouvel empire hittite, Paris.
- Klengel, Horst (1999), Geschichte des Hethitischen Reiches, Leiden.
- Stavi, Boaz (2011), "The Genealogy of Suppiluliuma I, " Altorientalische Forschungen 38 (2011) 226—239. online
- Taracha, Piotr (2016), "Tudhaliya III's Queens, Šuppiluliuma's Accession and Related Issues, " in Sedat Erkut and Özlem Sir Gavaz (eds.), Studies in Honour of Ahmet Ünal Armağanı, Istanbul: 489—498.
- Weeden, Mark (2022), "The Hittite Empire, " in Karen Radner et al. (eds.), The Oxford History of the Ancient Near East, vol. 3 (From the * Hyksos to the Late Second Millennium BC), Oxford: 529—622.