Перейти до вмісту

Аятський залізорудний басейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аятський залізорудний басейн
рос. Аякский [железорудный] бассейн Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип басейн корисної копалини Редагувати інформацію у Вікіданих
Континент Азія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Казахстан Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 2500 км²[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Аятський залізорудний басейн — розташований в Казахстані, біля станції Тобол. Відомий з 90-х років XIX століття.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Протяжність басейну з заходу на схід — понад 60 км, а з півночі на південь — понад 50 км, площа поширення рудного пласта 2500 км², потужність 2-9 м. Басейн належить до групи осадових мор. родовищ, що сформувалися на молодій платформі. Рудний пласт, складений оолітовими лептохлорит-сидеритовими рудами, добре витриманий по простяганню і потужності, розташований горизонтально або слабкохвилясто із загальним помірним схилом на схід і півн.-сх. бокситу і вогнетривких глин.

Головні рудні мінерали заліза: лептохлорит, сидерит, гідрогетит; рідше трапляються глауконіт, кварц і пірит.

Розвідані запаси близько 1,7 млрд т, заздалегідь оцінені — 5 млрд т (1980).

Технологія розробки

[ред. | ред. код]

Придатний для відкритої розробки.

Для розвіданих запасів середня потужність рудного пласта 4,35 м, потужність розкриву — до 40 м (середня 22 м).

Джерела

[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Посилання

[ред. | ред. код]