А потім ми танцювали
А потім ми танцювали | |
---|---|
And Then We Danced | |
Жанр | драма |
Режисер | Леван Акін |
Продюсер | Матильда Дедьєd[1] і Кеті Данеліяd[1] |
Сценарист | Леван Акін |
У головних ролях | Леван Гелбакіані і Бачі Валішвіліd |
Оператор | Lisabi Fridelld |
Кінокомпанія | French Quarter Film Takes Film |
Дистриб'ютор | Triart Film (Швеція) |
Тривалість | 105 хв. |
Мова | грузинська |
Країна | Швеція Грузія Франція |
Рік | 2019 |
Дата виходу | 16 травня 2019 (Cannes) 13 вересня 2019 (Швеція) 2 січня 2020 (Україна) |
Кошторис | €800 тис.[2] |
Касові збори | $185 тис.[3] |
IMDb | ID 8963708 |
Рейтинг | СВКВвУ 18+ MPAA: NC-17 |
musicboxfilms.com/film/and-then-we-danced/ |
«А потім ми танцювали» (англ. And Then We Danced, груз. და ჩვენ ვიცეკვეთ) — шведсько-грузинсько-французький драматичний фільм 2019 року режисера Левана Акіна. Стрічка була кандидатом від Швеції на 92-у премію Оскар (2020)[4][5].
Прем'єрний фестивальний показ стрічки відбувся 16 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі в секції «Двотижневик режисерів».[6][7] Стрічка вийшла у обмежений прокат у Швеції 13 вересня 2019 року. Стрічка вийшла у обмежений прокат в Україні 2 січня 2019 року.
Головний герой Мераб намагається довести своєму вчителю, що він вартий ролі у Національному грузинському ансамблі. У нього з'являється суперник Іраклій, який теж показує непогані здібності та майстерність володіння своїм тілом. Замість суперечностей між хлопцями виникає пристрасть, яка розділить їхні погляди на життя взагалі та на танець зокрема.
Актор | Роль |
---|---|
Леван Гельбах'яні | Мераб |
Ана Явакішвілі | Марія |
Бачі Валішвілі | Іраклі |
Гіоргі Церетелі | Давид |
Тамар Бухнікашвілі | Теона |
Анано Махарадзе | |
Нінуца Габізонія |
Загальний кошторис стрічки — €800 тис.[2] З цієї суми Шведський кіноінститут надав 3,5 млн кронів (~€350 тис.)[8]
Прем'єрний фестивальний показ стрічки відбувся 16 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі в секції «Двотижневик режисерів».[6][7]
На 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка отримала гран-прі «Золотий Дюк».[9]
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20200318123013/https://www.eufa.org/en/news/2016/20190924_Five_Films_Nominated.php
- ↑ а б Work in Progress: And then We Danced. Les Arcs Film Festival 2018. Industry village. 93 стор.: С. 62 (англ.)
- ↑ And Then We Danced. Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019. (англ.)
- ↑ Lindblad, Helena (28 серпня 2019). Oscarsbidraget And then we danced ligger helt rätt i tiden. Dagens Nyheter. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 28 серпня 2019. (швед.)
- ↑ Dalton, Ben (28 серпня 2019). Sweden submits Cannes title 'And Then We Danced' for international feature Oscar. ScreenDaily. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.(англ.)
- ↑ а б Keslassy, Elsa (4 квітня 2019). Cannes: ‘Deerskin’ With Jean Dujardin to Open Directors’ Fortnight. Variety (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 30.04.2019.
- ↑ а б Goodfellow, Melanie. Cannes Directors' Fortnight unveils genre-heavy 2019 selection. Screen. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 30.04.2019.
- ↑ Mikael Håfström, Zlatan Ibrahimovic and Moldava. filminstitutet.se, 2018-10-24 (англ.)
- ↑ Лілія Зінченко-Апостолова. Оголошено переможців 10-го Одеського кінофестивалю (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 21.07.2019.
- А потім ми танцювали на сайті IMDb (англ.)
- А потім ми танцювали на сайті Swedish Film Database (англ.) (швед.)
Це незавершена стаття про шведський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |