Перейти до вмісту

Бабарико Віктор Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бабарико Віктор Дмитрович
біл. Бабарыка Віктар Дзьмітрыевіч
Babaryka Viktar Dźmitryjevič
Народився9 листопада 1963(1963-11-09) (61 рік)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна Білорусь
 СРСР
Діяльністьбанкір, меценат, колекціонер мистецтва, діяч культури, громадський діяч, політик
Alma materмеханіко-математичний факультет БДУd (1988) і Академія управління при Президентові Республіки Білорусь (1995)
Знання мовросійська
ЗакладІнститут порошкової металургіїd і Белгазпрамбанкd
ДітиEduard Babarikod
Автограф
Нагороди
Подяка Президента Республіки Білорусь
Сайтbabariko.vision

Віктор Дмитрович Бабарико (біл. Бабарыка Віктар Дзьмітрыевіч, Babaryka Viktar Dźmitryjevič; нар. 9 листопада 1963, Мінськ) — білоруський банкір і політик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1988 року закінчив механіко-математичний факультет Білоруського університету. Трудову діяльність починав у НВО порошкової металургії, звідки пішов 1995 року з посади начальника відділу зовнішньоекономічних зв'язків. Того ж року закінчив Академію управління при Кабінеті міністрів Білорусі, а через п'ять років — магістратуру Білоруського економічного університету.

У банківській системі Білорусі працював з 1995 року. Головою правління «Белгазпромбанка» став у липні 2000 року. У 2008 році отримав диплом Комісії Республіки Білорусь у справах ЮНЕСКО «за великий внесок у розвиток міжнародних культурних зв'язків». 2014 — почесне звання «Меценат культури Білорусі». Кращий керівник 2016 року і топменеджер 2018 року за версією банківської премії «Банк року».

2018 року за ініціативи Бабарика «Белгазпромбанк» профінансував видання 15 000 примірників п'ятитомника Світлани Алексієвич для передачі їх у дар білоруським бібліотекам[1][2]. Також за його сприяння в Білорусь повернули картини Марка Шагала та оригінал Біблії Скорини[3].

Політика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 2020

12 травня 2020 року подав заявку на участь у виборах президента Білорусі[4].

20 травня зареєстрував другу за розміром ініціативну групу, до якої ввійшли 8 904 людини[5]. На кінець травня в інтернет-опитуваннях Бабарико посідав перше місце з 50 % голосів[6][7][8]. Такі результати призвели до заборон передвиборних опитувань на сайтах[9].

27 травня Бабарико заявив, що вдалось зібрати понад 50 000 підписів[10]. 2 червня заявили про 100 000 підписів[11].

Розслідування

[ред. | ред. код]

18 червня 2020 Бабарика затримали, приводом назвали несплату податків і легалізацію незаконно отриманих доходів[12]. 20 червня йому висунули звинувачення, не називаючи публічно статтю. Адвокат кандидата Дмитро Лаєвський пояснив, що Бабарико перебуває в СІЗО КДБ[13].

22 червня заарештували сина Віктора Едуарда Бабарика, йому та батькові обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою[14].

14 липня ЦВК Білорусі вирішив не допускати Бабарика кандидатом у президенти на виборах 2020 року, причиною в ЦВК назвали «незадекларовану власність в офшорах»[15]. 24 липня Бабарику пред'явили нове обвинувачення: у дачі та отриманні хабара[16].

6 липня 2021 року білоруський суд призначив Бабариці покарання у вигляді 14 років позбавлення волі[17]. Його звинуватили в отриманні незаконних доходів і наявності незадекларованої власності в офшорах, а також у дачі та отриманні хабара[18].

Політична позиція

[ред. | ред. код]

Бабарико підтримує білоруський політичний нейтралітет, виступає за вихід Білорусі з ОДКБ[19].

Про історичну роль Росії він сказав так: «З моменту становлення сильного Московського князівства в кінці XVII ст., почалося розмиття литвинського гена Великого князівства Литовського, який ми носили в собі. Це справедливо і для України. Генетичний матеріал Білорусі та України був сильно розбавлений переселенцями зі Сходу»[20].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Марина. Діти: син Едуард і дочка Марія. 15 серпня 2017 року його дружина загинула на Мадейрі під час дайвінгу[21].

У липні 2023 року Едуарда Бабаріко засудили до 8 років колонії[22].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Белгазпромбанк» дарил белорусским библиотекам книги Алексиевич (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020. [Архівовано 2020-06-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Банк. NOTE Корпоративный журнал ОАО «Белгазпромбанк» (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  3. ↑ «За картину Бакста торговались почти до драки». Коллекция Белгазпромбанка стала публичной (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020. [Архівовано 2020-06-05 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Виктор Бабарико выдвигается в президенты (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 5 червня 2020. [Архівовано 2020-05-27 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Сведения о лицах, чьи инициативные группы избирателей по выдвижению кандидата в Президенты Республики Беларусь зарегистрированы (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2020. [Архівовано 2020-08-18 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Опрос портала tut.by Если бы выборы состоялись завтра и все претенденты были бы зарегистрированы ЦИК, за кого бы вы проголосовали? (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  7. ↑ За каго б вы прагаласавалі на выбарах, калі б там лічылі галасы? (біл.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  8. ↑ Опрос портала onliner.by Лукашенко? Бабарико? Цепкало? Результаты второго тура онлайн-баттла (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 5 червня 2020. [Архівовано 2020-05-30 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Deutsche Welle Предвыборные опросы на сайтах в Беларуси — только с разрешения властей (рос.). Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
  10. ↑ Бабарико рассказал, что за три дня его команда собрала более 50 тысяч подписей (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020. [Архівовано 2020-06-04 у Wayback Machine.]
  11. ↑ «Экономика находится в предсмертном состоянии» Кандидат в президенты Белоруссии об отличиях нынешней избирательной кампании. Коммерсантъ (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  12. ↑ В Білорусі затримали кандидата у президенти. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  13. ↑ Затриманому опоненту Лукашенка на виборах висунули звинувачення. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  14. ↑ У Білорусі заарештували сина опонента Лукашенка. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  15. ↑ ЦВК Білорусі не допустила на вибори головного конкурента Лукашенка. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  16. ↑ У Білорусі пред'явили нове обвинувачення конкуренту Лукашенко. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  17. ↑ Білоруському опозиціонеру Бабарико дали 14 років в'язниці. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
  18. ↑ У Білорусі обвинувачення просить для опозиціонера Бабарика 15 років в'язниці. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
  19. ↑ Бабарико считает, что Беларусь должна выйти из ОДКБ (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  20. ↑ Виктор Бабарико: «Мы попали в классическую ловушку любого паразита» (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020. [Архівовано 2020-06-22 у Wayback Machine.]
  21. ↑ «Она сделала мою жизнь». В Португалии погибла жена известного банкира Бабарико. Naviny.by (рос.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  22. ↑ Эдуарда Бабарыку асудзілі да 8 гадоў калоніі, хоць віны ён не прызнаў. Новы Час (біл.). 5 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бабарико_Віктор_Дмитрович&oldid=44077262