Перейти до вмісту

Бабичі (Підкарпатське воєводство)

Координати: 49°49′00″ пн. ш. 22°28′00″ сх. д. / 49.81666667° пн. ш. 22.46666667° сх. д. / 49.81666667; 22.46666667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Бабичі
пол. Babice

Координати 49°49′00″ пн. ш. 22°28′00″ сх. д. / 49.81666667° пн. ш. 22.46666667° сх. д. / 49.81666667; 22.46666667

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Кривча
Перша згадка 1416
Попередні назви Babicze oppido, Babycza, Babicza, Babica
Населення 892 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-754
Автомобільний код RPR
SIMC 0605022
GeoNames 776573
OSM r6860389  ·R
Бабичі. Карта розташування: Польща
Бабичі
Бабичі
Бабичі (Польща)
Бабичі. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Бабичі
Бабичі
Бабичі (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Бабичі (пол. Babice) — село (раніше — містечко) в Польщі, у гміні Кривча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 892 особи (2011[1]).

Географія

[ред. | ред. код]

Село лежить на відстані 6 кілометрів на захід від центру гміни села Кривча, 22 кілометри на захід від центру повіту міста Перемишль та 41 кілометр на південний схід від центру воєводства — міста Ряшева.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 13401772 роках Бабичі входили до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського і були містом з магдебурзьким правом.[3]

За податковим реєстром 1508 року Бабичі належали Андрію Отовичу, входило до Перемишльської землі Руського воєводства, було 13 загородників[4].

За податковим реєстром 1589 року містечко входило до Сяноцької землі Руського воєводства, були 21 будинок і 105 жителів, а в передмісті було 2,5 лану (коло 62 га) оброблюваної землі та піп (отже, була церква)[5].

Місцева дерев’яна церква Успення Пресвятої Богородиці була збудована в 1840 р., в 1936 р. налічувала 406 парафіян, належала до парафії Скопів Порохницького деканату Перемишльської єпархії. 23 лютого 1945 року групою озброєних поляків тут було вбито греко-католицького священика Анатолія Сембратовича.[6][7] Хоча, основною метою нападників був грабунок, священика було вбито навмисно. За даними профестора Андрусяка вбивство здійснив місцевий ксьондз Францішек Журавскі.[8]

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 461 94 318 49
Жінки 431 84 254 93
Разом 892 178 572 142

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бабичі (Підкарпатське воєводство)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
  4. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 107, 121. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 56, 60. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Babice | APOKRYF RUSKI (pl-PL) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
  7. IPN-Rz-050/1914, Akta śledcze p-ko Skrabut Bronisław, k. 11.
  8. Андрусяк М. Кривавий терор польських боївок у Надсянні / Ярославщина і Засяння 1031 - 1947, Нью-Йорк: JK Print Center, -С. 617-618
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література

[ред. | ред. код]