Бабський Олекса (Лесь) Іванович

Олекса (Лесь) Бабський
Поручник
Референт СБ ОУНР Сокальської округи
Загальна інформація
Народження	1918 Поториця, Сокальський район, Львівська область
Смерть	13 грудня 1944 Розжалів, Радехівський район, Львівська область (Розжалівська облава)
Національність	Українець
Псевдо	«Сергій», «Вірний», «Гриць»"
Партія	ОУН
Військова служба
Роки служби	1937 - 1944
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	Служба безпеки  ОУНР  УПА
Війни / битви	Друга Світова війна Розжалівська облава

Олекса (Лесь) Іванович Бабський (псевдо.: «Сергій», «Вірний», «Гриць»; 1918, Поториця, Сокальський район, Львівська обл. — † 13 грудня 1944, Розжалів, Радехівський район, Львівська обл.) — український військовик, поручник УПА. Надрайонник провідник ОУН(р) Радехівщини.

Життєпис

Навчався в Поторицькій народній школі, де брав активну участь в громадському житті. Зокрема, був активним учасником протиалькогольного товариства «Відродження».

До 1930–х рр. працював в поторицькому кооперативі. Тоді ж вступив в ОУН(р).

У вересні 1932 року, вперше, заарештований поляками. 11–12 жовтня того ж року постає перед судом, засуджений до 5 років ув’язнення за приналежність до ОУН та поширення підпільних летючок і газети «Сурма». Відбував покарання в тюрмі у Вронках (Мазовецько воєводство, Польща). За амністією термін був скорочений, що дало можливість вийти на волю 3 січня 1936 р.

Після звільнення Олекса займає посаду Надрайонного провідника ОУН північно-західної Радехівщини.

У 1937–1938 рр. очолював у Поториці групу із трьох звен ОУН (15 осіб).

Легально працював дяком і диригентом в селі Ордів (Радехівський район), там одружився і осів на постійно.

З 1937 р. Лесь Бабський входив до бойової групи “Вовки”.

У 1938 р., вдруге заарештований. Відбував термін в львівській в’язниці «Бригідки». Вийшов на волю, як і більшість в’язнів, із падінням Польської Республіки у вересні, 1939 р.

Наприкінці 1939 року призначений замісником підрайонного провідника ОУН в Ордові.

1941 року стає курінним української міліції в Сокалі.

У 1942 р., Олекса перейшов на службу в центр німецької крайсу (округи) Кам’янку-Струмилову (тепер м.Кам’янка-Бузька), де командував охороною складів.

Від 1942 р. керував референтурою Служби безпеки ОУН Сокальської округи, а до квітня 1944 р. – також Белзькою округою. Користувався псевдонімом “Сергій”, а в другій половині 1944 р. – “Гриць”.

Для вдосконалення професійних навичок Бабський відбув двомісячний теоретичний і практичний курс при одній із вищих референтур СБ.

Під час Розжалівської облави 13 грудня 1944 року застрелився з соратниками в одному з бункерів, щоб живим не потрапити в руки ворога.

Посмертно Лесь Бабський—“Сергій” рішенням головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича підвищений до ступеня поручника з датою старшинства 1 грудня 1944 р.

Див. також

• Розжалівська облава;
• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

Посилання

• Бойова група “Вовки” [Архівовано 18 липня 2020 у Wayback Machine.]