Бабчук Емма Антонівна
Бабчук Емма Антонівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 5 жовтня 1942 (82 роки) Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||
Діяльність | журналістка | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Е́мма Анто́нівна Бабчу́к (нар. 10 травня 1942, с. Жорнище, нині Іллінецького району Вінницької області) — українська журналістка, публіцистка. Заслужена журналістка України (1994).
Батько Білаш Антон Трифонович (1909—1944) — військовослужбовець. Мати Поліна Василівна (1914—1991) — учителька молодших класів.
У першому класі сиділа за партою з ровесником Степаном Ганжею, тепер Заслуженим майстром народної творчості України.[1]
Редакторка 2-х платівок «Співає Тернопілля» (1972). У радіопередачах розповідала про текстильників Тернополя (1973), У. Лендюк та її хор-ланку (1977), тернопільців — Олега Германа, Анатолія Горчинського, Володимира Барну, Єфрема Гасая, Лесю Романчук, її маму Лідію Романчук та інших.
Чоловік Володимир Гордійович (1940) — доцент катедри вищої математики в Інституті сухопутних військ у Києві. Дочка Ольга (1974) — філологиня, журналістка, працює в Національній радіокомпанії України (зараз — UA: Українське радіо).[2]
- журналістська премія «Ніка» (1998);
- міжнародна премія ім. Пилипа Орлика (1998);
- Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2022).[3]
- ↑ Сонячне килимарство Степана Ганжі. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
- ↑ Бабчук Емма Антонівна. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Лауреати премії імені Забаштанського передали фінансову нагороду для українських захисників. — Сайт «Жмеринка City». — 2022. — 5 жовтня
- Весна Х. Бабчук Емма Антонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 62—63. — ISBN 966-528-197-6.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |