Бавеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бавеніт
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[d][1]
IMA-номерIMA2015 s.p.
АбревіатураBvn[2]
Хімічна формулаCa₄Be₂₊ₓAl₂₋ₓSi₉O₂₆₋ₓ(OH)₂₊ₓ (x=0 to 1)[1]
Nickel-Strunz 109.DF.25[3]
Dana 870.5.3.1
Ідентифікація
КолірБезбарвний або забарвлений в сіруваті і рожевуваті тони
Сингоніяромбічна
Блискскляний
Густина2,7
Інші характеристики
Названо на честьБавено[3]
Типова місцевістьSeula mined[3]
CMNS: Бавеніт у Вікісховищі

Бавені́т (рос. бавенит; англ. bavenite, duplexite; нім. Bavenit) — мінерал, берилосилікат підкласу острівних силікатів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Бавеніт (боуніт) був названий американським мінералогом Джеймсом Д. Даною в 1850 році на честь Джорджа Т. Боуена, який проаналізував його в 1822 році.

Бавеніт вперше був описаний італійським професором мінералогії Етторе Артіні (1866—1928) в 1901 році. Однак він пропустив присутність берилію в мінералі. Артіні назвав мінерал на честь місцевості Бавено в Італії, де він був первинно знайдений. У 1932 р. американські мінералоги Шаллер і Фейрчайлд описали бавеніт з «шахти Гімалаї» в Меса-Гранде, Каліфорнія, США. Тоді аналіз показав вміст оксиду берилію 2,67 %. Вміст берилію було підтверджено знову в 1941 році. У 1946 і 1948 роках Кутукова, Роуледж і Хейтон опублікували аналізи мінералів, що містять від 6,60 до 7,14 % BeO. Роуледж і Хейтон назвали мінерал дуплекситом. Вони вказували на високу схожість оптичних значень і, завдяки більшому вмісту берилію, вважали, що їхні знахідки — новий мінерал. У подальшій роботі Флейшер і Швіцер вказували, що пропорції алюмінію та берилію компенсують один одного. Вони припустили, що дуплексит і бавеніт — це все-таки один і той же мінерал.

Склад і властивості

[ред. | ред. код]

Формула: Ca4[Be2Al2Si9O26](OH)2. Вміст ВеО від 5,5 до 9,3 %. Домішки: Na, Fe3+, Mn та ін.

Сингонія ромбічна.

Густина 2,7.

Твердість 5,5-6.

Утворює голчасті і пластинчасті кристали.

Безбарвний або забарвлений в сіруваті і рожевуваті тони.

Блиск скляний. Спайність довершена в одному напрямі.

Відносно рідкісний. Зустрічається в гідротермальних родовищах. Асоціює з карбонатами, флюоритом, польовими шпатами та ін.

У випадку значних скупчень — потенційна берилієва руда.

Поширення

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік бавеніт знайдений у 239 місцях. Країни, де зафіксовані знахідки бавеніту: Афганістан, Австралія, Болгарія, Китай, Німеччина, Фінляндія, Франція, Гренландія, Італія, Японія, Канада, Мадагаскар, Монголія, Намібія, Австрія, Пакистан, Польща, Португалія, Росія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Південно Африканська Республіка, Чехія, Велика Британія і США (штати Каліфорнія, Коннектикут, Мен, Нью-Гемпшир, Північна Кароліна, Вірджинія та Вісконсин), Норвегія, Казахстан. В Україні виявлений у пегматитах[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2015) — 2015.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Юрк Ю.Ю., Гуров Є.П., Марченко Є.Я. Перша знахідка бавеніту в пегматитах України // Доп. АН УРСР. Сер. Б. – 1969. - №9. – С. 798-800.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]