Багатошаровий причинний аналіз
Багатошаровий причинний аналіз (Causal layered analysis, CLA) — це метод, який використовується в стратегічному плануванні, дослідженнях майбутнього і передбаченні для більш ефективного формування майбутнього.[1][2] Піонером цієї методики був Сохаїл Інаятулла[en], пакистансько-австралійський[en] футоролог.[3]
Багатошаровий причинний аналіз працює шляхом виявлення багатьох різних рівнів і спроб внести синхронізовані зміни на всіх рівнях, щоб створити нове цілісне майбутнє. Оригінальна стаття Інаятулли[3], а також його виступ на TEDx[4] визначають чотири рівні:
- Літанія : Сюди входять кількісні тенденції, часто перебільшені та використовувані в політичних цілях. Результатом може бути відчуття апатії, безпорадності або спланованих дій. Інаятулла називає це «звичайним рівнем дослідження майбутнього, який може легко створити політику страху».[3]
- Соціальні причини, включаючи економічні, культурні, політичні та історичні фактори.
- Структура та дискурс, який легітимізує та підтримує структуру.
- Метафора і міф
Багатошаровий причинний аналіз був уперше відкрито представлений як метод дослідження майбутнього Сохаїлом Інаятуллою у статті 1998 року для Futures[en], яка стала широко цитуватися.[3] Пізніше Інаятулла редагуватиме CLA Reader, в якому були представлені розділи від ряду футуристів і практиків, які описують свій досвід роботи з багатошаровим причинним аналізом.[5][6]
Робота Інаятулли щодо багатошарового причинного аналізу була розглянута в книзі Хосе В. Рамоса у 2003 році[7]
У статті Кріса Ріді 2008 року розглядалися схожості, відмінності та можливі комбінації багатошарового причинного аналізу та інтегральної теорії Кена Вілбера[en].[8]
У статті 2010 року Гарі П. Гемпсона детальніше досліджувався зв'язок між інтегральним майбутнім і багатошаровим причинним аналізом, а також розглядалася критика багатошарового причинного аналізу Річардом Слотером.[9]
Сохаїл Інаятулла та Івана Мілоєвич опублікували оновлення у 2015 році[10] З різними авторами вони досліджують такі теми, як:
- Світова фінансова криза
- Майбутнє тероризму
- Глобальне управління
- Старіння та зміна робочої сили
- Освітнє та університетське майбутнє
- Зміна клімату
- Майбутнє води в мусульманському світі
- Альтернативне майбутнє Китаю
- Аграрна політика в Австралії
- Новий національний наратив у Сінгапурі
- ↑ Inayatullah, Sohail (January–February 2014). Causal Layered Analysis Defined. The Futurist. World Future Society. 48 (1). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ Causal Layered Analysis. Scenarios for Sustainability Recipes. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ а б в г Inayatullah, Sohail (October 1998). Causal layered analysis: Poststructuralism as method (PDF). Futures. 30 (8): 815—829. doi:10.1016/S0016-3287(98)00086-X. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ Inayatullah, Sohail (12 травня 2013). Causal Layered Analysis: Sohail Inayatullah at TEDxNoosa. YouTube. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ The Causal Layered Analysis Reader. Metafuture.org. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ The Causal Layered Analysis (CLA) Reader: Theory and Case Studies of an Integrative and Transformative Methodology (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ Ramos, Jose W. (2003). From critique to cultural recovery: critical futures studies and casual layered analysis. Australian Foresight Institute. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ Riedy, Chris (March 2008). An Integral extension of causal layered analysis (PDF). Futures. Elsevier. 40 (2): 150—159. doi:10.1016/j.futures.2007.11.009. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 17 травня 2022.
{{cite journal}}
:|hdl-access=
вимагає|hdl=
(довідка) - ↑ Hampson, Gary P. (March 2010). Futures of integral futures: An analysis of Richard Slaughter's analysis of Causal Layered Analysis (PDF). Futures. 42 (2): 134—148. doi:10.1016/j.futures.2009.09.006. Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ CLA 2.0 Transformative Research in Theory and Practice. 2015. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 17 травня 2022.