Багачанська волость
Зовнішній вигляд
Багачанська волость | ||||
Центр | Багачка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 481 (1885) | |||
Населення | 10 771 осіб (1885) | |||
Густота | 59.8 осіб / км² | |||
Попередники | Багачанська сотня | |||
Наступники | Багачанська сільська рада | |||
Багачанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Миргородського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Багачка.
Станом на 1885 рік складалася з 54 поселень, 10 сільських громад. Населення 10 771 особа (5244 чоловічої статі та 5527 — жіночої), 1560 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10742 | 8516 |
Приватної власності | 5604 | 5085 |
Іншої власності | 135 | 129 |
Загалом | 16481 | 13730 |
- Багачка — колишнє державне та власницьке містечко при річках Псел і Багачка за 21 версту від повітового міста, 3200 осіб, 529 дворових господарств, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, 3 постоялих двори, 10 постоялих будинків, 2 лавки, 4 кузні, 5 водяних і 23 вітряних млини, 3 цегельних і винокурний заводи, 4 ярмарки на рік.
- Кротівщина — колишній державний та власницький хутір при річці Багачка, 780 осіб, 161 дворове господарство, постоялий будинок, 16 вітряних млинів.
- Мала Решетилівка — колишнє державне село при озері Довге, 150 осіб, 26 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин.
- Стефанівщина — колишнє власницьке село, 200 осіб, 26 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 5 вітряних млинів, цегельний і винокурний заводи.
Старшинами волості були:
- 1900 року відставний фельдфебель Григорій Родіонович Кропивка[2];
- 1903—1904 роках козак Іван Фомич Лукаш[3],[4];
- 1906 року козак Юхим Пилипович Юхименко[5];
- 1907 року козак Пилип Михайлович Пелипенко[6];
- 1913—1916 роках Степан Євдокимович Венниченко[7],[8],[9].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
- ↑ рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |