Багринова гора
| Багринова гора Київ | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°23′13.999992099993″ пн. ш. 30°32′39.000012099997″ сх. д. / 50.38722° пн. ш. 30.54417° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Голосіївський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | Ракетна | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 «Деміївська» | |||
| Залізнична інфраструктура | Київ-Деміївський | |||
| Карта | ||||
  Багринова гора Багринова гора (Київ) | ||||
 Багринова гора у Вікісховищі | ||||
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Багри́нова гора́ — історична місцевість у Голосіївському районі міста Києва. Простягається вздовж проспекту Науки і Лисогірської вулиці. Є узгір'ям-перемичкою між Деміївкою, Лисою горою, Китаєвим і Мишоловкою.
Вперше згадується у 1070 році, коли київський князь Всеволод Ярославич подарував селище Багринів Видубицькому монастирю, у володінні якого він перебував до XVIII століття (грамоти та універсали від 1504, 1541, 1590, 1719 років). В різні роки Багринова гора згадувалася як с. Багринове (1580 рік), ґрунти Багринівські (кінець XVI — початок XVIII століття), хутір Либідський Багринівський (1752 рік), слобідка Багрин (1756 рік), хутір Багринова Гора (1926 рік) тощо. У 1931 році Багринова Гора фігурувала у списку селищ, не поділених на вулиці.
Офіційну назву Багринів мало селище вздовж вулиць Лисогірської, Ракетної і Панорамної (у 1956–1957 роках — селище імені Хрущова, з 1957 року — Жовтневе[1], тепер без назви).
Іменем місцевості названа Багринова вулиця. На Багриновій горі знаходиться Інститут ядерних досліджень (з ядерним реактором).
- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 926. Арк. 577–578. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
