Бада (аеродром)
| Бада | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ІАТА: немає • ICAO: немає • LID: ЬИАБ / XIAB | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 51°24′ пн. ш. 109°54′ сх. д. / 51.4° пн. ш. 109.9° сх. д. | |||||||||||
| Тип | військовий | ||||||||||
| Власник |  МО РФ | ||||||||||
| Оператор |  ВПС РФ | ||||||||||
| Розташування | Бада | ||||||||||
| Висота над р. м. | 792 м / фт | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
  | |||||||||||
 | |||||||||||
Бада — покинутий військовий аеродром 2-го класу, розташований на північно-східній околиці села Бада, Забайкальський край.
Аеродром гірський, оточений сопками, має перевищення 792 метри над рівнем моря.
Аеродром побудований в період воєнних дій на річці Халхин-Гол. На аеродромі розташовувалися авіаційні майстерні (ПАРМ), які збирали літаки, що прибувають залізницею, випробовували та передавали в частини.
З липня 1940 року на аеродромі базувався 51-й винищувальний авіаційний полк на літаках І-15 та І-16. З 1943 по 1945 роки на аеродромі базувалися 456-й близькобомбардувальний авіаційний полк та 457-й близькобомбардувальний авіаційний полк на літаках СБ. Перед Радянсько-японською війною полки перевчилися на Пе-2. Всі полки входили до складу 30-ї бомбардувальної авіаційної дивізії.
Після війни на аеродромі базувався 56-й близькобомбардувальний авіаційний полк з літаками Пе-2. Входив до складу 247-ї бомбардувальної авіаційної дивізії. У 50-х роках XX століття полк вийшов зі складу розформованої 247-ї бомбардувальної авіаційної дивізії та перебазувався на аеродром Возжаївка.[1]
Гарнізон (службові та житлові приміщення) будувалися після війни полоненими японцями. На аеродромі на той час також була база зберігання списаної авіаційної техніки, як вітчизняної, так і тієї, що надходила за ленд-лізом і трофейної. За мірками Забайкалля, це було досить пристойне селище, проте в якому все опалення було пічне, вся вода привізна (з двох свердловин), а електрику подавали по годинах із місцевої дизельної електростанції.
У Баді тоді було два польових аеродроми — «Північний» і «Південний». Один був навчальним аеродромом, на якому знаходилося Бадінське штурманське училище, а на другому аеродромі були авіаремонтні майстерні.
У 1954 році в Баду (на «Північний» аеродром) було переведено Лугінську школу молодших авіаційних фахівців (в/ч 74984). Хоча льотних частин на той момент у Баді не було, навчальний аеродром вважався запасним і підтримувався в придатному для польотів стані та періодично приймав літаки. «Південний» аеродром на той час за призначенням вже не використовувався, пізніше в Південному містечку дислокувалася 18-та окрема рота СпН в/ч 55433 (до 1977). Десантники використовували навчальний аеродром школи молодших авіаційних фахівців для стрибків з парашутом з літаків Ан-2.
У 1956-57 рр. все селище було переведено на централізоване водопостачання та опалення. У сімдесятих роках у гарнізоні розмістили ще одну навчальну частину з підготовки водіїв машин. На 1980 в Баді були дві навчальні частини, вертолітний загін, інженерно-аеродромний батальйон.
1983 року на аеродром перебазовано 21-й авіаційний Вітебський Червонопрапорний ордена Кутузова полк винищувачів-бомбардувальників (в/ч 35531) зі складу 21-ї авіаційної дивізії, і пропрацював там до свого розформування 2002 року. Натомість розформованого полку бомбардувальників на аеродром перегнали 313-й розвідувальний полк на Су-24МР, який дислокувався до 2009 року. Восени 2009 року залишки полку перелетіли до Джиди і увійшли до складу 2-го гв. БАП у вигляді розвідувальної ескадрильї.
Після цього аеродром було законсервовано.
- 5 серпня 1994 року. сталася катастрофа літака Ан-12БК. Під час виконання транспортного рейсу Джида-Бада-Чита, під час заходу на посадку на аеродром Бада літак Ан-12БК зі складу 36-го окремого змішаного авіаційного полку, в умовах поганої видимості ухилився від курсу та зіштовхнувся із сопкою. Усі, хто знаходився на борту, — екіпаж 6 людей і 41 пасажир — загинули.
- 7 серпня 2003 року катастрофа Су-24МР. Під час заходу на посадку в умовах поганої видимості зазнав катастрофи Су-24МР 313-го розвідувального авіаційного полку, екіпаж загинув. Винними у катастрофі визнали керівника польотів та керівника зони посадки, які за рішенням військового суду отримали умовні строки.
- ↑ Central Intelligence Agency (23.01.1950). AIR AND GROUND ORDER OF BATTLE (PDF). Central Intelligence Agency (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 29 вересня 2020. [Архівовано 2017-01-23 у Wayback Machine.]