Бадугенна

Бадугенна — богиня германської міфології. Бадугенна згадується лише в «Анналах» Тацита, де він описує, що їй був присвячений священний гай у стародавній Фризії, де 28 року нашої ери було вбито 900 римських солдатів. Дослідники проаналізували ім'я богині та пов'язали її з німецькими Матронами.

Етимологія

Перший елемент імені богині, Badu-, може бути спорідненим з протогерманським *badwa- означає «битва». Другий елемент імені -henna подібний до -henae, що зустрічається в іменах матрон— германських богинь, широко засвідчених з І по V століття нашої ери на вотивних каменях та вівтарях. Рудольф Сімек стверджує, що етимологія імені богині передбачає, що богиня асоціюється з війною, і Сімек вказує, що священні гаї зазвичай асоціюються з германськими народами.

Свідчення

Бадухенна засвідчена виключно в книзі 4, розділі 73 «Анналів» Тацита. У розділах 73 і 74 «Анналів» Тацит описує поразку римської армії в стародавній Фризії:

Оригінальний латинський текст (I століття н. е.): mox compertum a transfugis nongentos Romanorum apud lucum quem Baduhennae vocant pugna in posterum extracta confectos, et aliam quadringentorum manum occupata Cruptoricis quondam stipendiarî villa, postquam proditio metuebatur, mutuis ictibus procubuisse. 74. Clarum inde inter Germanos Frisium nomen, dissimultane Tiberio damna, ne cui bella permitteret.

Незабаром після цього від дезертирів стало відомо, що дев'ятсот римлян було порубано на шматки в лісі під назвою Бадугенна, після того, як бій продовжився до наступного дня, і що інший загін з чотирьохсот чоловік, який захопив віллу якогось Крупторікса, колись солдата нашої армії, побоюючись зради, загинув у взаємній різанині. 74. Таким чином фризьке ім'я стало відомим у Німеччині, і Тіберій тримав наші втрати в таємниці, не бажаючи нікому довіряти війну.

Див. також

• «Ісіда» свебів, германська богиня, згадана Тацитом у своїй «Германії».
• Нертус, германська богиня, згадана Тацитом у своїй «Германії».
• Реда, можливо, англосаксонська богиня війни та/або весни, згадана Бедою.
• Тамфана, германська богиня, згадана Тацитом у своїх «Анналах».
• «Олдеголтпаде», запропоноване як місце розташування Бадугеннського гаю в «Lewis & Short»

Бібліографія

• Church, Alfred John. Brodribb, William Jackson (Trans.) (1876). Annals of Tacitus. MacMillan and Co.
• Frost, Percival (1872). The Annals of Tacitus. Whittaker & Co.
• Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer.
• P. Cornelius Tacitus: Annalen. Lateinisch-deutsch. (Sammlung Tusculum) Erich Heller (Hrsg.), mit einer Einführung von Manfred Fuhrmann. 6. Auflage. Artemis & Winkler, Mannheim 2010, ISBN 978-3-538-03542-3.
• Karl Helm: Altgermanische Religionsgeschichte. Universitätsverlag Winter, Heidelberg 1913, S. 303f.
• Günter Neumann: Germanische Göttinnen in lateinischen Texten. In: Namenkundliche Informationen. 83/84, 2003, S. 41–54. Wieder in: Heinrich Hettrich, Astrid van Nahl (Hrsg.): Günter Neumann: Namenstudien zum Altgermanischen. (= Reallexikon der Germanischen Altertumskunde – Ergänzungsbände. 59). de Gruyter, Berlin/New York 2008, ISBN 978-3-11-020100-0, S. 226–237. (kostenpflichtig Germanische Altertumskunde Online bei de Gruyter).
• Corinna Scheungraber: Die komplexen Suffixe der rheinischen Matronennamen – Sprach- und Kulturkontakt zwischen Germanen, Kelten und Römern am Rhein. In: Hermann Reichert, Corinna Scheungraber (Hrsg.): Germanische Altertumskunde: Quellen, Methoden, Ergebnisse. Akten des Symposiums anlässlich des 150. Geburtstags von Rudolf Much. (= Philologica Germanica. 35). Fassbaender, Wien 2015, ISBN 978-3-902575-63-0, S. 239–253.
• Corinna Scheungraber: Baduhenna – keltische Göttin in germanischem Gewand? In: Elisabeth Gruber, Irina Windhaber (Hrsg.): Tagungsakten der Sektion „Onomastik und Historisch-vergleichende Sprachwissenschaft“ der 39. Österreichischen Linguistiktagung (26.-28.10.2012).
• Jan de Vries: Altgermanische Religionsgeschichte. Band 2., 3., unveränd. Auflage. de Gruyter, Berlin/New York 1970, ISBN 3-11-085519-4, S. 318.