Базилевич Анатоль

Анатоль Базилевич
Анатоль Базилевич
отець Анатоль
Народився	1887; ?
Помер	26 листопада 1940; с. Вікторів, нині Галицький район, Івано-Франківська область, Україна
Підданство	ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	капелан
Знання мов	українська, німецька, латина і польська
Конфесія	УГКЦ
Нагороди	Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Базилевич.

Анатоль Богдан Базилевич (1887, ? — 26 листопада 1940, Вікторів, нині Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, Україна) — український релігійний, громадський та військовий діяч, священник УГКЦ, військовий капелан.

Життєпис

Анатоль Базилевич народився 1887 року. У 1911 році рукопокладений у сан священника. Був сотрудником на парафії в селі Тишківці (1911—1912), адміністратором парафії в Скалі-Подільській (1912—1913), катехитом у Заліщицькій гімназії (1913—1914)^[1]. Під час Першої світової війни служив військовим капеланом у армії Австро-Угорщини при уланах.

У 1918 році став капеланом Української Галицької Армії (УГА), служив у Першій Бригаді УСС, був одним з учасників «Листопадового Зриву» та брав активну участь у всіх визвольних змаганнях^[2].

Анатоль Базилевич, гарячий патріот, використовував свої знайомства з визначними особами ще з австрійського війська на користь української справи. Був у приязних відносинах з Василем Вишиваним. Брав участь у боях за Львів і перейшов з українським військом за річкою Збруч. Був у «Чотирикутнику смерті» і брав участь у боях аж до кінця визвольних змагань. Вернувшись у Галичину, був парохом у Живачові, Назавізові, в Поточищі поблизу Городенки (1922—1933) та у Вікторові (з 1933 року).

У Вікторові, 26 листопада 1940 року, з невияснених причин, несподівано помер. До кінця свого життя мав він зв'язки з українським підпіллям. На його могилу покладено вінок з написом: «Від тих, що Тебе розуміли».

Нагороди

Духовний хрест заслуг II ступеня на біло-червоній стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissroten Bande)^[3]

Творчість

Отець Анатоль є автором перекладу книги «У стіп Учителя (розважання для священників)» Антіна Гуондера, який вийшов друком у Жовківській Друкарні оо. Василіян 1926 року^[4].

Джерела

Українські Січові Стрільці, 1914-1920: фотоальбом / матеріал зібрали І. Іванець, В. Софронів-Левицький; ред.: Б. Гнатевич, Л. Лепкий, І. Німчук. — Репринт. відтворення з вид. 1935 р. — Львів : Слово, 1991. — 160 с.

Примітки

↑ Bazylevyč Anatol' Bohdan // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 271. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
↑ Дмитро Микитюк. Українська Галицька Армія = Army of the Western Ukraine (Galicia) = L'armée ukrainienne de Galicie: у 40-річчя її участи у Визвол. Змаганнях в 1918—1920 рр.: матеріяли до історії / Д. Микитюк. — Вінніпег : Видав хорунжий УСС Д. Микитюк, 1958. — Т. 1. — 672 с.
↑ Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1656.
↑ У стіп Учителя: розважання для священників / Антін Гуондер; з осьмого німецького видання переклав Анатоль Базилевич. — Жовква: Друкарня оо. Василіян, 1926. — 380 с.

Посилання

Отець Анатоль Базилевич. kapelanstvo.com.ua. Капеланство.info. Архів оригіналу за 9 грудня 2011. Процитовано 11 жовтня 2024.
Сергій Громенко. Світлина «Анатоль Базилевич, Легіон УСС, та Юрій Купчинський, Кінно-гайдамацький полк, квітень 1918 р.» // Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року / С. В. Громенко. — Київ : К.І.С, 2018. — С. 170. — ISBN 978-617-684-204-0.