Перейти до вмісту

Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура

Координати: 41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.902534177483° пн. ш. 12.520547230499° сх. д. / 41.902534177483; 12.520547230499
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.902534177483° пн. ш. 12.520547230499° сх. д. / 41.902534177483; 12.520547230499
Країна Італія[1][2]
РозташуванняРим[2]
Типмала базиліка[1]
парафіяльна церква і патріарша базиліка[d]
СтильРоманське мистецтво
Дата заснування6 століття

Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура. Карта розташування: Італія
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. Basilica di San Lorenzo fuori le mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.

Історія

[ред. | ред. код]

За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима.

У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.

У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм.

З 1374 по 1847 в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму.

У липні 1943 фасад церквии зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму; відновлювальні роботи тривали до 1949.

Реліквії

[ред. | ред. код]

Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія.

У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. Тут знаходяться надгробки пап Пія IX та Дамасія II і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері.

Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б dati.beniculturali.it — 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]