Координати: 45°11′28.600000100793″ пн. ш. 9°9′17.80000009984″ сх. д. / 45.19128° пн. ш. 9.15494° сх. д. / 45.19128; 9.15494

Базиліка святого Петра в золотому небі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базиліка святого Петра в золотому небі
Basilica di San Pietro in Ciel d’Oro
базиліка святого Петра в золотому небі, головний фасад
базиліка святого Петра в золотому небі, головний фасад
базиліка святого Петра в золотому небі, головний фасад
45°11′28.600000100793″ пн. ш. 9°9′17.80000009984″ сх. д. / 45.19128° пн. ш. 9.15494° сх. д. / 45.19128; 9.15494
КраїнаІталія Італія
МістоПавія, Ломбардія, Італія
Конфесіякатолицизм
Типмала базиліка
former cathedrald
destroyed monasteryd
базиліка
церква[1] і архітектурний ансамбль[1]
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
Стильроманський стиль
Автор проєктуневідомий архітектор
Засновниккороль Луітпранд
Дата заснування8 століття
Початок будівництва6 ст.
Побудовано.
Основні дати:
6 століття, 12 ст. (висвячена 1132 р.), відновлена у 19 ст.
Будівлі:
церква, скульптурний декор, крипта, надгробок Боеція та рака з мощами св. Августина
Станзадовільний

Базиліка святого Петра в золотому небі. Карта розташування: Італія
Базиліка святого Петра в золотому небі
Базиліка святого Петра в золотому небі
Базиліка святого Петра в золотому небі (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі


Базиліка святого Петра в золотому небі (італ. Basilica di San Pietro in Ciel d’Oro) — храм романської доби у місті Павія, що був катедральним собором міста і орденською церквою. Відновлений у 19 столітті.

Рання історія

[ред. | ред. код]

Первісна церква на цьому місці відома з 604 року. На початку 720-х років її перебудували за наказом короля Луітпранда, а по смерті короля його тут і поховали. З його діяльністю також пов'язують перевезення у храм мощей св. Августина, тобто церква виконувала функцію катедрального собору.

1327 року у зв'язку з проектом будівництва нового катедрального собору церкву передали ордену оо. августинців. 1632 року ченці замовили для мощей святого нову раку, виконану в готичному стилі. Раку вважають шедевром доби італійської готики.

1700 року августинці були вимушені покинути храм і вивезли з собою раку з мощами св. Августина. Храм почав занепадати.

Відновлення у 19 ст

[ред. | ред. код]
Христос на троні, янголами і св. Петром та святими на золотому тлі, мозаїка кінця 19 ст.

На початок 19 т. храм стояв пусткою. Під час військового захоплення Ломбардії армією Наполеона Бонапарта церква св. Петра використовувалась як військовий склад.

Життя у старовину церкву вирішив повернути місцевий кардинал лише наприкінці 19 століття. Церкву відремонтували. Під церквою створили крипту, тобто вона пізня. Головне — над вівтарем у абсиді створили наново мозаїку з Христом на троні, янголами і св. Петром та святими на золотому тлі, що повернуло до життя і назву церкви.

Галерея фото головного фасаду

[ред. | ред. код]

Глерея фото (інтер'єр)

[ред. | ред. код]
Склепіння храмової сакристії

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б SIRBeC