Перейти до вмісту

Базюк Олександр Федорович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Базюк Олександр Федорович
Народження1 серпня 1947(1947-08-01) (77 років)
Країна
(підданство)
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняЛьвівський політехнічний інститут (1970Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів
Нагороди

Премія Ради Міністрів СРСР — 1988

Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України

Олекса́ндр Фе́дорович Базю́к (нар. 1 серпня 1947, Звиняче Горохівського району) — український архітектор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 серпня 1947 року в с. Звиняче Горохівського району Волинської області, нині Україна. 1970 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Протягом 19792003 років працював головним архітектором проєктів інституту «Містопроект». Від 2003 року очолює архітектурне бюро ПП «Проект-центр».

Роботи

[ред. | ред. код]
  • Мікрорайон № 3 у Південному районі Львова (у співавторстві).
  • Плавальний басейн на нинішній вулиці Княгині Ольги (1975, у співавторстві).
  • Адміністративний будинок обласних організацій (1976, у співавторстві).
  • Інтер'єри готелю «Інтурист» (1976, у співавторстві).
  • Мікрорайони № 12 і 15 житлового масиву «Сихів» (1981, у співавторстві).
  • Житлові будинки на вулиці Личаківській, 139–141 (1990-ті).[1]
  • Комплексне впорядкування і озеленення парків і скверів Львова (19851992).
  • Міжнародний пункт пропуску «Смільниця» у Львівській області. Проєкт 1996, реалізований до 1998. Співавтори Лідія Кутна, Василь Князик, Орест Огоновський, конструктор В. Мілюков.[2]
  • Перехід «Краковець-Корчова» на українсько-польському кордоні (1999). Співавтори Орест Огоновський, Лідія Кутна, І. Белякова, Олександра Дрібнюк, Іван Олійник, конструктор Валерій Куліковський.[3]
  • Проєкт готелю на проспекті Свободи, 45 у Львові (2000). Не був реалізований.[4]
  • Митний перехід в Ягодині (проєкт близько 2001, співавтори Лідія Кутна, І. Белякова, Орест Огоновський, В. Мілюков).[5]
  • Офісний центр на вулиці Валовій, 15 у Львові (проєкт 2002).[6]
  • Міжнародна клініка відновного лікування для хворих на ДЦП (2003). Співавтори проєкту архітектори Олександра Дрібнюк, Орест Огоновський за участі Лідії Кутної та Романа Домінко, конструктор Валерій Куликовський.[7]
  • Споруда Укрсоцбанку на площі Міцкевича у Львові (19982005, співавтор Орест Огоновський, за участі Володимира Швеця та Василя Князика).[8]
  • Проєкт реконструкції офісного центру на площі Петрушевича, 3 у Львові (реалізовано 2008 року)[9].

Нагороди

[ред. | ред. код]

1988 — відзначений премією Ради Міністрів СРСР за проєктування і будівництво громадсько-торгового центру мікрорайону «Сихів-12» у Львові[10]

1997 — отримав звання Заслуженого архітектора України

1999 та 2005 — Лауреат Державної премії України в галузі архітектури

2004 — обласна премія ім. І. Левинського в номінації "Архітектура" за розробку проекту будівлі міжнародної клініки відновного лікування дітей з церебральним паралічем в м. Трускавець[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 363. — ISBN 966-7022-09-9.
  2. У творчих майстернях архітекторів // Архітектурний вісник. — 2000. — № 3 (11). — С. 25.
  3. Митниця — візитна картка держави // Є: архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — 2003. — № 2. — С. 26—28.
  4. Шуляр В. Що будується на проспекті Свободи, 45? // Архітектурний вісник. — 2002. — № 1—2 (12). — С. 10—13.
  5. Містопроєкт // Архітектурний вісник. — 2001. — № 3—4 (13). — С. 28—29.
  6. Лінда С. М. Напрями розвитку сучасної архітектури України // Вісник Львівського національного аграрного університету, серія «Архітектура і сільськогосподарське будівництво» — 2010.
  7. Місто-курорт Трускавець розбудовується // Є: архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — 2003. — № 2. — С. 30—31.
  8. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 666. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  9. Кархут І. Реконструкція офісного центру на площі Є. Петрушевича, 3 у м. Львові // Архітектурний вісник. — 2008. — № 30.
  10. а б Творчий простір Олександра Базюка: ювілейний вимір // Є: архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — 2007. — № 3. — С. 7.

Джерела

[ред. | ред. код]