Баймацький район
| Баймацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Баймацкий район башк. Баймаҡ районы | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: |  Республіка Башкортостан
| ||||
| Код ЗКАТУ: | 80 206 000 000 | ||||
| Утворений: | 1930 року | ||||
| Населення: | 55770 осіб (2019) | ||||
| Площа: | 5630,55 км² | ||||
| Густота населення: | 9,91 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Баймак | ||||
| Кількість міських поселень: | 1 | ||||
| Кількість сільських поселень: | 22 | ||||
| Кількість міст: | 1 | ||||
| Кількість сіл та присілків: | 92 | ||||
.svg)
| |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка: | http://baimak.ru | ||||
.png)
.png)
Байма́цький райо́н (рос. Байма́цкий район; башк. Баймаҡ районы) — муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан Російської Федерації.
Адміністративний центр — місто Баймак, відстань від якого до Уфи по повітряній прямій 275 км, по автомобільній дорозі 489 км.
Район розташований в південно-східній частині Башкортостану. На сході межує з міським округом Сібай і з Челябінською областю. Площа території муніципального району — 5432 км².
У геологічному відношенні територію району охоплюють тектонічні структури Тагіло-Магнітогорського прогинання і Уралтауського підняття. Розвідані родовища колчеданових руд (Сібайське, Бакиртауське, Таштауське, Балта-Тауське, Камаганське і ін.), рудного золота (Східно-Семеновське, Каїнтубанське, Юлалінське і ін.), розсипного золота (Карасазьке, Худолазьке, Шуралінське і ін.), цеоліту (Сібайське), виробничих каменів (близько 20 родовищ), вапняку, цегляної сировини і ін.
Північно-західну частину району займає хребет Уралтау з найбільш пониженим і вирівняним, але достатньо зволоженим відрізком, покритим лісом з сосни, берези і осики. Пониження між хребтами Уралтау і Ірендик має мелкосопочний рельєф, покрито ковильно-різнотравним степом на огрядних чорноземах, значно розорано, характеризується посушливістю. Хребет Ірендик, що перетинає територію району в меридіональному напрямі, має ширину 10-20 км, середня висота 700–800 м на півночі і 400–500 м — на півдні; острівні березові ліси, місцями з домішкою модрини; малопотужні і еродовані ґрунти з виходом на поверхню щільних корінних порід. Східна вузька смуга території району є відрізком Зауральської грядово-мелкосопочної рівнини з ковильно-різнотравним степом на південних чорноземах.
Баймацький район, знаходячись за Уральськими горами, випробовує дію континентального повітря азійського материка. Клімат посушливий, з малосніжною зимою. Мережа гідрографії представлена річками Сакмара, Таналик, Велика Уртазимка (з невеликими притоками) і озер Талкас, Культубан. Великі площі остепнени. Лісами зайнято 126,4 тис. га (24,4% загальній площі району) із запасами деревини 18,8 млн м³ (з них 3,4 млн м³ хвойних порід).
Населення району становить 55770 осіб (2019[1], 58572 у 2010[2], 62822 у 2002[3]).
Переважають башкири (82,7%) і росіяни;
Баймацький район був утворений 20 серпня 1930 року.
У 30-х роках XIX століття тут стали розроблятися золотоносні родовища у верхів'ях річки Худолаз. Здобич золота розширювалася за рахунок освоєння нових родовищ розсипного і рудного золота, витягання золота з мідноколчеданих руд. Частка здобутого Таналик-Баймацьким гірським округом золота досягла в 1923 році 40% від загальноуральської.
Розробкою мідноколчеданих руд займається Башкирський мідно-сірчаний комбінат, золота — Тубінська копальня, старательські артілі «Зауральська» і «Туба», державні виробничі підприємства «Башзолото». На Худолазькому родовищі здобувається вапняк, йде для випалення на вапно, вивозиться в інші регіони.
Інші галузі промисловості району представлені лісозаготівлею (Темясовський і Баймацький ліспромгоспи), виробництвом будівельних матеріалів (Темясовський міжгосподарський цегляний завод), металообробкою (Тубінський завод замочно-залізних виробів) і легкою промисловістю (Тубінська швейна фабрика, Центр народних промислів Баймак).
Баймацький район — крупний виробник сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 331,3 тис. га (1-е місце в Башкирії), зокрема рілля — 164, 1 тис. га, сінокосів — 44,0 тис. га (2-е місце після Бєлорєцького району), пасовищ — 123,0 тис. га (1-е місце). Є 19 сільськогосподарських підприємств, зокрема 10 колгоспів, 4 радгоспи, 3 АКГ і 63 фермерських господарства, Баймацьке дослідно-виробниче господарство Башкирського науково-дослідного інституту землеробства і селекції польових культур. Спеціалізація району скотарсько-зернова з розвиненим вівчарством.
На території району утворено міське та 22 сільських поселень, які називаються сільськими радами:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Баймак | 17 223 | 17 710 |
| 2 | Тем'ясово | 3 517 | 3 529 |
| 3 | Старий Сібай | 2 209 | 2 746 |
| 4 | Ургаза | 2 902 | 2 257 |
| 5 | Акмурун | 1 549 | 1 430 |
| 6 | Тубінський | 1 385 | 1 228 |
| 7 | 1-е Туркменево | 1 190 | 1 043 |
| 8 | Юмашево | 1 136 | 1 006 |
| 9 | Куянтаєво | 994 | 933 |
| 10 | 1-е Іткулово | 1 071 | 926 |
Територію району перетинають автомобільні дороги Іра—Зілаїр—Сібай—Магнітогорськ і Ак'яр—Сібай—Аскарово—Серменево. Важливу роль в зовнішніх зв'язках району грають залізнична станція і довколишній аеропорт в Сібаї. Для місцевого сполучення велике значення мають автодороги Баймак—Кананікольське, Баймак—Темясово, Баймак—Абдулкарімово.
У районі є 75 загальноосвітніх шкіл, зокрема 40 середніх і 2 ліцеї; сільськогосподарський технікум на базі Зілаїрського радгоспу, 41 масова бібліотека, 75 клубних установ, історичний-краєзнавчі музеї в Баймакі і селі Темясово, «Музей цілини» в Зілаїрському радгоспі (село Яковлевка), центральна районна і 8 дільничних лікарень, санаторій «Талкас» на однойменному озері, турбаза «Графське озеро». Видаються дві районні газети: «Баймакский вестник» російською і «Һaҡмар» башкирською мовами.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения по населенным пунктам Республики Башкортостан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Про Баймацький район (рос.)
- На сайті Республіки Башкортостан [Архівовано 31 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про Башкортостан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Міські округи |  | |
|---|---|---|
| Райони | Абзеліловський · Альшеєвський · Архангельський · Аскінський · Аургазинський · Баймацький · Бакалинський · Балтачевський · Белебеївський · Білокатайський · Бєлорєцький · Біжбуляцький · Бірський · Благоварський · Благовіщенський · Буздяцький · Бураєвський · Бурзянський · Гафурійський · Давлекановський · Дуванський · Дюртюлинський · Єрмекеєвський · Зіанчуринський · Зілаїрський · Іглінський · Ілішевський · Ішимбайський · Калтасинський · Караідельський · Кармаскалинський · Кігинський · Краснокамський · Кугарчинський · Кушнаренковський · Куюргазинський · Мелеузівський · Мечетлінський · Мішкинський · Міякинський · Нурімановський · Салаватський · Стерлібашевський · Стерлітамацький · Татишлинський · Туймазинський · Уфимський · Учалинський · Федоровський · Хайбуллінський · Чекмагушівський · Чишминський · Шаранський · Янаульський | |