Байрак Микола Михайлович

Микола Байрак
Микола Байрак;
Сотник
Загальна інформація
Народження	16 січня 1884; с. Гадинківці, Гусятинський повіт, Австро-Угорщина
Смерть	18 березня 1950 (66 років); м. Львів
Громадянство	ЗУНР
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини; УГА
Війни / битви	Українсько-польська війна

Байрак Микола Михайлович (16 січня 1884, с. Гадинківці, Гусятинський повіт — 18 березня 1950, м. Львів) – педагог, сотник УГА. Брат сотника-судді Дмитра Байрака.

Життєпис

Народився у селі Гадинківці (нині Гусятинського району Тернопільської області) в сім’ї селян. 1904 закінчив гімназію в Тернополі, студіював класичні мови в Чернівецькому університеті. Від 1911 викладав в українській гімназії в Сокалі.

З початком Першої світової війни воював в австро- угорській армії на Східному фронті, потрапив у російський полон, вивезений до табору в Казані (нині Республіка Татарстан, РФ). До УГА вступив у листопаді 1918; служив у 2-му полку Січових стрільців у Станиславові; 1 січня 1919 отримав військове звання сотника. Згодом командував підрозділом кінноти на Борщівщині. Після переходу за Збруч був командантом військової залоги в Кам’янці-Подільському.

У листопаді 1919 захворів на тиф і повернувся в село Губичі (нині Старосамбірського району Львівської області), де проживала його сім’я. Після одужання заарештований польськими властями і відправлений до табору в Тухолі; звільнений з нього 22 листопада 1920. Надалі проживав у Губичах. 1922–30, 1931–39, 1941–44 викладав латинську і грецьку мови, інколи німецьку мову та географію в українській гімназії, одночасно 1938–39 – у педагогічному ліцеї в Дрогобичі. Опікун “Пласту“, керівник гімназійного хору. Також викладав у дівочій вчительській семінарії сестер василіанок, деякий час був її директором.

Заарештований польською поліцією у вересні 1930 та ув’язнений у тюрмі в Самборі, згодом звільнений. Чільний діяч українського громадського життя в Дрогобичі й повіті: член керівного виділу, від 1936 – заступник голови філії Українського крайового товариства охорони дітей і опіки над молоддю, член управи Бурси імені святого Івана Хрестителя, виділу повітового “Просвіти“ і гуртка “Рідної школи“, співзасновник і перший голова туристично-спортивного товариства “Підгір’я”. Від 1945 проживав у Львові, викладач кафедри класичної філології в університеті.

Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Література

Гуцал П. Байрак Микола Михайлович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 1: А - Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018.688 с. С. 78.
Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка 1918–1944 рр. Дрогобич, 2014. С. 61–62.

Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.