Байґар
Байґар — назва мешканця села в Галичині, присутня у наддністрянському і бойківському говорах та в львівській ґварі[1] .
Іван Франко називав байґарами мешканців сіл Мражниця, Баня Котівська, Губичі, Тустановичі, які видобували з вікон (соляних криниць) ропу.
Байґар згадуєть у коломийках:
|
А мій тато впивсі, впивсі, З байґарами бивсі, А байґари утікали, Аж порох куривсі.[2] |
|
- ↑ Тлумачний словник львівської ґвари. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Петро Сов'як. «Літопис Бойківщини». — 2009. — Ч. 1.
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |