Баканчук Михайло Антонович

Михайло Баканчук
Псевдо	Антон
Народився	27 листопада 1930(1930-11-27) с. Горинка, нині Кременецький район, Тернопільська область, Україна
Помер	21 квітня 2019(2019-04-21) (88 років) Тернопіль, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українці
Діяльність	учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч
Відомий завдяки	діяч ОУН, НРУ, КУН
Партія	НРУ , Конгрес українських націоналістів  і ОУН
Нагороди

Михайло Антонович Баканчук (псевдо «Антон»; 27 листопада 1930, с. Горинка — 22 квітня 2019, м. Тернопіль) — учасник українських національно-визвольних змагань, член ОУН, український громадський і політичний діяч, інженер. Член НРУ (1989), Спілки політв'язнів і репресованих (1991), КУН (1992). Нагороджений Орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2007).

Життєпис

Михайло Баканчук народився 27 листопада 1930 року в селі Горинці (за польським адмінподілом — Кременецький повіт, Волинське воєводство, нині Кременецький район, Тернопільська область, Україна).

Закінчив 6 класів (на час арешту), протягом певного часу навчався в Кременецькій середній школі, пізніше закінчив Київський технікум електротранспорту і громадських споруд.

Забезпечував т.зв. «зв’язок», тобто передавав «ґрипси» (таємні донесення або розпорядчі документи), також здійснював розвідку на Крем'янеччині та Шумщині, брати участь у декількох бойових сутичках із чекістами. У 1947 р. відзначився в операції з викриття одного з повстанців, бійця т. зв. винищувального батальйону радянських спецслужб. У 1946—1947 роках співпрацював із надрайоновим ОУН (СБ і зв'язку) на Кременеччині. Член ОУН із серпня 1947.

Під загрозою арешту змушено пішов у глибоке підпілля у травні 1947 р. Спочатку переховувався серед товаришів-боївкарів, через два місяці оселився у Свято-Духівському скиті поблизу Почаївської лаври. Арештований 17 жовтня 1947 року, у березні 1948 року Військовим трибуналом Тернопільської області засуджений на 25 років ВТТ. Відбував ув'язнення в м. Норильську. У 1953 році за участь у повстанні політв'язнів засуджений ще на 5 років ув'язнення. Звільнений у 1956 році без дозволу на прописку в Західній Україні. Реабілітований у 1997 році.

Жив і працював на Донбасі та в м. Кривому Розі (Дніпропетровська область). Від 1960 — знову в м. Кременці. У 1973—1983 — головний інженер на комбінаті хлібопродуктів у смт Рокитному на Київщині. Від 1983 — у м. Тернополі.

Член НРУ (1989), Спілки політв'язнів і репресованих (1991), КУН (1992).

Помер 22 квітня 2019 року в Тернополі. Панахиду планували на 19:00 23 квітня, у Будинку скорботи на вул. Микулинецькій, 27, чин похорону — на 24 квітня.

Нагороди

Нагороджений Орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2007).

Джерела

• Дем'янова І. Баканчук Михайло Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 26. — ISBN 978-966-528-318-8.
• In memoriam. Помер відомий політв'язень із Тернопільщини Михайло Баканчук — «Антон» // Історична правда. — 2019. — 22 квітня.

Посилання

• Брати і сестри Михайла Баканчука [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] // Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.