Перейти до вмісту

Баклан Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баклан Володимир Іванович
Народився1914(1914)
місто Ніжин, тепер Чернігівської області
Помер1988(1988)
місто Чернігів
Країна СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьдержавний діяч
Військове званнякапітан
ПартіяКПРС
НагородиОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Олександра НевськогоОрден Суворова III степеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Володимир Іванович Баклан (травень 1914(1914), місто Ніжин, тепер Чернігівської області — грудень 1988, місто Чернігів) — український радянський діяч, секретар Чернігівського обласного комітету КПУ, 1-й секретар Ніжинського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в травні 1914 року в родині робітника в місті Ніжині. Трудову діяльність розпочав у 1934 році агрономом-організатором Чернігівської дослідної станції.

З 1937 по 1939 рік служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1939 року.

До 1941 року — на комсомольській роботі.

З 1941 по 1944 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром 2-ї роти 4-го окремого штурмового інженерно-саперного батальйону 1-ї штурмової інженерно-саперної бригади Резерву головного командування. Воював на Південному та Західному фронтах. У 1943 році був важко поранений, інвалід другої групи. У 1944 році демобілізований із армії.

У 1944—1952 роках — секретар, 2-й секретар, 1-й секретар Ніжинського районного комітету КП(б)У Чернігівської області; завідувач відділу Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

У 1952—1955 роках — слухач Республіканської партійної школи при ЦК КПУ в Києві.

У листопаді (затв.) 1955 — квітні 1960 року — секретар Чернігівського обласного комітету КПУ з питань сільського господарства.

У 1960 — березні 1971 року — завідувач відділу організаційного набору робітників і переселення (відділу із використання трудових ресурсів) виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих.

Потім — персональний пенсіонер республіканського значення в місті Чернігові.

Помер на початку грудня 1988 року після важкої тривалої хвороби.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]