Баклан тихоокеанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баклан тихоокеанський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Рід: Баклан (Phalacrocorax)
Вид: Баклан тихоокеанський
Phalacrocorax urile
(Gmelin, 1789)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Phalacrocorax urile
Віківиди: Phalacrocorax urile
ITIS: 174728
NCBI: 56071

Баклан тихоокеанський[2] (Phalacrocorax urile) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в північній частині Тихого океану від Хоккайдо (Японія), на Курильських та Командорських островах (Росія), на схід до Алеутських островів та південної Аляски (США). Населяє скелясте узбережжя та острови. За оцінками, чисельність глобальної популяції становить понад 200000 птахів.

Великий баклан завдовжки 71–89 см, розмахом крил до 122 см, вагою від 1644 до 2552 грамів. Оперення повністю чорне. Спина має зеленуватий відблиск. У період розмноження на голові та боках шиї з'являються пучки пір'я. Дзьоб на кінчику чорний, з боків жовтуватий і в напрямку до голови стає світло-сірим, біля основи має синю пляму.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Phalacrocorax urile: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 18 травня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Johnsgaard, P. A. (1993). Cormorants, Darters and Pelicans of the World. Washington DC, Smithsonian Institution Press.