Балада прикмет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Балада прикмет»
АвторФрансуа Війон
Мовасередньофранцузька мова

Балада прикмет (фр. Ballade des Menus Propos) — вірш французького поета Франсуа Війона. Твір написано у жовтні-листопаді 1458 року.

Вірш написано у популярній в Середньовіччі формі монологу, в якому автор хизується своїми знаннями. Зокрема, схожий вірш можна знайти у творчості Вільгельма IX («Я знаю, що таке добро і зло, Я знаю сором й честь, Я хоробрий, але водночас боязкий») та англійській середньовічній баладі «Король Артур та король Корнволл». Новаторство ж Війона полягає у тому, що, перелічуючи свої знання, він несподівано вставляє іронічний рефрен: «Я знаю все й не знаю лиш себе».[1]

Німецький професор Ґерт Пікернелл висунув гіпотезу, що Війон написав «Баладу прикмет», аби повернути прихильність свого патрона Карла I Орлеанського. Цим віршем поет акцентує на своєму незнанні, щоб у такий спосіб привернути увагу знаті.[2]

Текст

[ред. | ред. код]

Я знаю - мухи гинуть в молоці,
Я знаю добру і лиху годину,
Я знаю - є співці, сліпці й скопці,
Я знаю по голках сосну й ялину,
Я знаю, як кохають до загину,
Я знаю чорне, біле і рябе,
Я знаю, як господь створив людину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю всі шляхи й всі манівці,
Я знаю небо щастя й сліз долину,
Я знаю, як на смерть ідуть бійці,
Я знаю і чернички спідничину,
Я знаю гріх, але грішить не кину,
Я знаю, хто під течію гребе,
Я знаю, як в бочках скисають вина,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

Я знаю - коні є і є їздці,
Я знаю, скільки мул бере на спину,
Я знаю, хто працює без упину,
Я знаю сну й пробудження хвилину,
Я знаю Рим і як він всіх скубе,
Я знаю і гуситську всю провину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.


Я знаю палац, знаю і хатину,
Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,
Я знаю смерть і знаю домовину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.

«Балада прикмет» [3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Une nouvelle date dans la vie et dans l'œuvre de François Villon: le 8 octobre 1458. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  2. La Ballade des menus propos de maître François Villon. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  3. Переклад Л.Первомайського

Посилання

[ред. | ред. код]