Балка Киршивська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балка Киршивська
Витікна північній околиці села Іванівське
• координати48°12′04″ пн. ш. 35°45′47″ сх. д. / 48.20111° пн. ш. 35.76306° сх. д. / 48.20111; 35.76306
ГирлоСередня Терса
• координати48°14′41″ пн. ш. 35°43′44″ сх. д. / 48.24472° пн. ш. 35.72889° сх. д. / 48.24472; 35.72889
БасейнДніпра
Країни:
Довжина~6,22 км

Ба́лка Киршивська, Кришівська (рос. б. Киршивская[1]) — балка (річка) в Україні у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Права притока річки Середньої Терси (басейн Дніпра).

Довжина балки приблизно 6,22 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 5,47 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,14[2]. Формується декількома балками та загатами[3]. На деяких ділянках балка пересихає[2].

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок на північній околиці села Іванівське. Тече переважно на північний захід через село Дібрівку й на північно-східній околиці села Андріївки впадає в річку Середню Терсу, праву притоку Нижньої Терси.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Генеральний штаб // Синельникове // СРСР. УРСР Дніпропетровська, Запорізька область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
  2. а б https://www.google.com.ua/maps/@48.2293851,35.7460634,15.5z?hl=uk
  3. Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 14. Показаны территории: Екатеринославской губернии. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 247