Балон Володимир Якович
Балон Володимир Якович | |
---|---|
Ім'я при народженні | Володимир Якович Балон |
Дата народження | 23 лютого 1937 |
Місце народження | Ленінград, РРФСР, СРСР |
Дата смерті | 2 лютого 2013 (75 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Громадянство | СРСР Росія |
Alma mater | Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd |
Професія | актор, спортсмен |
Кар'єра | 1962—2013 |
Напрям | постановка трюків |
Нагороди | Майстер спорту СРСР |
IMDb | ID 0051069 |
Балон Володимир Якович у Вікісховищі |
Володимир Якович Балон (23 лютого 1937[1][2], Ленінград — 2 лютого 2013[3][4], Москва) — радянський і російський актор, професійний спортсмен, майстер спорту СРСР (1956), чемпіон СРСР з фехтування на рапірах (юніори, 1958, дорослі, 1961), постановник трюків. З 1990 по 2002 рік був директором студії «Мосфільм-автотрюк».[5]
У дитинстві Володимир мав проблеми зі здоров'ям, страждав на туберкульоз, бронхіальну астму, тому він навчався у лісовій школі, був на обліку у туберкульозному диспансері й не займався фізкультурою. Але, зрештою, йому це набридло, і, здобувши підробну довідку про те, що він здоровий, Володимир з друзями пішов у фехтувальну секцію.
Спортом почав займатися 1952 року в секції фехтування Ленінградського Палацу піонерів. 1959 року закінчив інститут фізкультури ім. Лесгафта (тренер — Костянтин Трофимович Булочко). У 1958—1961 роках — був старшим тренером ДСО «Динамо» у Ленінграді, у 1961—1964 роках — тренером ЦСКА. У 1960-ті у Ленінграді мав репутацію модника, що вів бурхливий стиль життя.[6][7]
1961 року переїхав до Москви, Ельдар Рязанов тоді почав зйомку фільму «Гусарська баллада». Балона запросили як досвідченого фехтувальника, він брав участь у масовці у ролях французів та росіян під час боїв і зіграв одну з епізодичних ролей — ад' ютанта Кутузова.
Після цього у 1964 року покинув професійний спорт, пішов у кінематограф. Часто режисери пропонували йому знятись у якійсь ролі у тих картинах, де він був постановником боїв. 1970 року знявся у двох картинах, де зіграв трьох персонажів — «Чортова дюжина» і «Крок з даху», де всі його герої фехтували.[6] Але були і такі фільми, де не було боїв, і Балон знімав просто як актор — «Дайте книгу скарг», «Микола Бауман», «Принцеса цирку», «Зухвалість», «Петька у космосі» та інші. Іноді Балона запрошували ставити фехтування на театральній сцені — так, він ставив фехтування у спектаклі «Ромео і Джульетта» у постановці Анатолія Ефроса у Театрі на Малій Бронной; ця зустріч з великим режисером відбувалась завдяки рекомендації Льва Дурова, з котрим Володимир Якович познайомився на зйомках фільму «Морські розповіді».
1965 року його запросили на зйомки фільму «Директор». Через загибель виконавця головної ролі — Євгена Урбанського, зйомки картини було припинено. А пізніше знято з іншими акторами.[8]
У 1966 році Володимир Балон був запрошений у якості постановника фехтування у фільм «Стережись автомобіля», де Ельдар Рязанов також пробував його на роль Семицвєтова, котру потім зіграв Андрій Миронов.[9]
Справжню відомість Володимиру Балону приніс телефільм «Д'Артаньян та три мушкетери», який знімали на Одеський кіностудії у 1978 році. Тоді він був запрошений режисером Георгієм Юнгвальд-Хількевичем на роль головного ворога д'Артаньяна — капітана гвардейців кардинала де Жюссака. Також, у відповідності з титрами телефільма «Д'Артаньян та три мушкетери», Володимир Балон займався питаннями фехтування у цій кінокартині. Цікавий той факт, що у романі А. Дюма де Жюссак з'являється лише єдиного разу (у сцені дуелі мушкетерів короля і гвардейців кардинала у монастиря Дешо), але саме Володимир Балон запропонував режисеру зробити у фільмі цю роль масштабнішою.[10]
Через багато років років Георгій Юнгвальд-Хількевич вирішив зняти три продовження історії про мушкетерів — «Мушкетери двадцять років по тому», «Таємниця королеви Анни або Мушкетери тридцять років по тому» і «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні». Були запрошені всі актори, які грали головні ролі у першому фільмі. Володимир Балон був постановником трюків у «Мушкетерах двадцять років по тому» (за участі Віталія Василькова) і «Таємниця королеви Анны, або Мушкетери тридцять років по тому», а у картині «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» навчав акторів фехтуванню й ставив фехтувальні бої.[6]
У 1987 році режисер Світлана Дружинина запросила його поставити фехтування у чотирьохсерійній картині «Гардемарини, вперед!», де той зіграв невелику, але помітну роль Жака, слуги шевальє де Брільї. Володимир Якович неодноразово розказував про постановку трюков на цій картині у бесіді з журналістами: «Пам'ятаю, у „Гардемаринах“ знімали довгий бій між Боярським і Жигуновим. Бійка починається у кімнаті, потім по гвинтових сходах переміщаються нагору, б'ються на балюстраді, відтак обидва падають вниз, фехтують там і влітають знову у ту ж саму кімнату. Тобто такий замкнений круг вийшов. Коли напередодні зйомки розказав операторові, як це буде проходити, він поморщився: „Слухай, ну нащо ці складності? Помахали клинками перед камерою для виду - і добре“! Але сцена вийшла блискуче - заніс би її у трійку своїх кращих постановочних боїв. Вийшов „діалог на залізі“.» Як визнавав у інтерв'ю сам Володимир Балон, на зйомках «Гардемаринів» він серйозно травмував шпагою актора Сергія Жигунова — шпага Балона пройшла трохи вище очного яблука, і Жигунов ледь не позбувся зору.[11][12][13][14][15]
У 1991 році Володимир Балон також зіграв Жака у фільмі «Віват, гардемарини!», якою завершувалась трилогія картини «Гардемарини 3» просто був постановником трюків (спільно з Олександром Малишевим).[6]
Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років Володимир Балон зібрав трюковий колектив ПТК «Потилиха» і керував ним (цей колектив брав участь у фільмах «Похорон Сталіна» і «Віват, гардемарини!»); пізніше на основі цього колективу у 1990 році була створена автостудія «Мосфільм-Автотрюк», де Володимир Якович обіймав пост директора до 2002 року, поки не пішов зі студії у зв'язку зі змінами її структури.[6]
У 2000-х роках Володимир Балон знімав мало. Окрім «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні», він спробував себе у серіалах, зіграв ролі кримінального авторитета Геннадія Карамишева («Марш Турецького») і педагога по сценічному руху Миколи Протасова («Сищики-3»). Останньою роботою став епізод на початку фільму «Сивий мерин».
У 2009 році лікарі діагностували у Володимира Балона колоректальний рак, але хворобу вдалось перемогти за допомогою хірургічного втручання. Однак через деякий час хвороба повернулась. У травні 2012 року у Балона діагностували рак легенів. На цей раз операція не принесла позитивних результатів. Помер Володимир Балон 2 лютого 2013 року, не дожив трьох тижнів до свого 76-річчя. 6 лютого актора поховали на 20-тій ділянці Троєкурівського цвинтаря у Москві[16][17].
- Тато — Яків Борисович Балон — інженер-будівельник у системі МВД (зокрема, він брав участь у будівництві Беломорсько-Балтійського каналу).[6]
- Мати — Антоніна Володимирівна Балон — працювала у редакції газети у Мурманську, а відтак, коли сім'я переїхала у Ленінград, працювала білетером у Александринському театрі.
- Перша дружина (з 1956 року по 1959 рік) — Тетяна, сокурсниця Володимира Балона. У браку з нею народилася донька Олена, котра сьогодні проживає у Вільнюсі, працює викладачем біології і директором російської школи одночасно.
- Друга жінка (з 1960 року) — Джелла Степанівна Агафонова (13 вересня 1929 — 14 жовтня 2018), солістка ансамблю «Берізка», з якою Балона познайомив його друг Ігор Дмитрієв.
- 1962 — Гусарська балада — ад'ютант Кутузова
- 1964 — Дайте книгу скарг — журналіст, друг Нікітіна
- 1966 — Дзвонять, відкрийте двері — викладач фехтування
- 1967 — Ангел (новела у кіноальманасі «Початок невідомого віку») — бандит з банди Ангела
- 1967 — Морські розповіді — Володимир Якович, старпом (новела «Скорпіон і вата»)
- 1967 — Анна Кареніна — офіцер на скачках
- 1967 — Микола Бауман — композитор Ілля Олександрович Сац
- 1968 — Посміхнись сусіду — сурмач
- 1969 — Засідка — Ланськой
- 1970 — Чортова дюжина — барон Бюлов і львівський дворянин
- 1970 — Крок з даху — мушкетер Моруак
- 1971 — Зухвалість — Август Вінцент, німецький майор
- 1971 — Море нашої надії — судовий лікар
- 1972 — Петька у космосі — Олег Миколайович
- 1973 — З веселощами й відвагою — ватажок шпани
- 1973 — Люди у цивільному — офіцер СС
- 1978 — Д'Артаньян та три мушкетери — де Жюссак
- 1979 — Світ у трьох вимірах — професор Буає
- 1979 — Помри на конях — Вілумсон
- 1981 — Перстень з Амстердама — містер Лінч
- 1982 — Принцеса цирку — гусарський ротмістр
- 1987 — Час літати — капітан
- 1987 — Гардемарини, вперед! — Жак і учитель фехтування у навігацькій школі
- 1988 — Острів іржавого генерала — генерал «Велике Залізо»
- 1989 — Сходи — працівник кооперативу «Амальгама»
- 1990 — Похорон Сталіна — доктор
- 1991 — Віват, гардемарини! — Жак
- 1992 — Мушкетери двадцять років по тому — де Жюссак
- 2000 — Марш Турецького — Геннадій Карамишев (серія «Ліки для покійника»)
- 2004 — Сищики-3 — Микола Протасов
- 2007 — Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні — де Жюссак
- 2010 — Сивий мерин — гість Кораблева (епізод)
- 1962 — Гусарська балада
- 1966 — Бережись автомобіля[18]
- 1969 — Ціна
- 1970 — Чортова дюжина
- 1978 — Д'Артаньян та три мушкетери — спільно з Н. Ващиліним і А. Ходюшиним
- 1987 — Гардемарини, вперед!
- 1988 — Острів ржавого генерала
- 1990 — Пастка для одинокого чоловіка
- 1992 — Золото
- 1991 — Облога Венеції
- 1992 — Гардемарини III — за участю А. Малишева
- 1992 — Мушкетери двадцять років по тому— за участю У. Василькова
- 1993 — Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому
- 2007 — Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні
- Енциклопедія кіно Кирилла і Мефодія (CD ООО «Медіа-Сервіс 2000»)
- ↑ Фехтування: енциклопедія: А-Я / Федерація фехтування Росії; авт.-укл. М. Ракита, В. Штейнбах; під заг. ред. Д. А. Тишлера. — М.: Людина, 2011. — 702 с. ISBN 978-5-904885-46-5
- ↑ Мельман, Дмитро. // Московський комсомолець. — 4 липня 2008. — № 24801.
- ↑ Помер актор Володимир Балон | РіА Новини [Архівовано 3 лютого 2013 у Wayback Machine.], ria.ru (Перевірено 2 лютого 2013)
- ↑ Помер Володимир Балон, капітан де Жюссак з «Трьох мушкетерів». Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
- ↑ Владимир Балон: «Мушкетери 30 років называють мене паханом». Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 02.
- ↑ а б в г д е Неофициальный сайт Владимира Балона: Биография. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ «Ночами сидим и бредим мушкетерами». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ Газета «Бульвар Гордона» | Знаменитая актёрская примета: если на съёмках лег в гроб, значит, скоро умрёшь — в отношении Евгения Урбанского сработала на 100 процентов. Архів оригіналу за 17 серпня 2013.
- ↑ Владимир Балон: «Мушкетёры 30 лет называют меня Паханом!». Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 2 лютого 2012.
- ↑ «Каскадёр в России — игрок в русскую рулетку». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ «Каскадер в России — игрок в русскую рулетку». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ Владимир Балон: «На съёмках „мушкетёров“ мы делили женщин поровну»[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Десять интересных фактов о Сергее Жигунове. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ Интервью Владимира Балона на Официальном сайте Льва Дурова. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ 20 любопытных фактов о съёмках «Гардемаринов». Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ РИА НОВОСТИ: «Владимира Балона похоронят на Троекуровском кладбище». Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ Бульвар Гордона: «Не стало звезды фильма „Д'Артаньян и три мушкетёра“ — актёра и постановщика трюков Владимира Балона». Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 16 лютого 2020.
- ↑ В. Балон: «Двух картин мне достаточно!». Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 31 липня 2012.
- Народились 23 лютого
- Народились 1937
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 2 лютого
- Померли 2013
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Померли від раку легень
- Радянські фехтувальники
- Випускники університету імені Лесгафта
- Майстри спорту СРСР
- Актори та акторки XXI століття
- Актори XX століття
- Російські актори
- Радянські актори