Балтійська шляхта

Балтійська шляхта — привілейований суспільний клас на території сьогоднішньої Естонії і Латвії.

Балтійська шляхта почитає свою історію з середньовічного державного утворення Terra Mariana. Більшість шляхти були балтійські німці, а також поляки, шведи, а після приєднання цих земельно до Російської імперії, також і росіяни.

Шляхетські роди були представлені нащадками лицарів Тевтонського ордену, а пізніше — державних посадових осіб та інших службовців шведських й польських королів в 16-17 століттях на землях Курземе, князівства Естонії, герцогства Лівонії і Сааремаа та представників балтійської знаті на урядових посадах в Російській імперії.

Вони були організовані в Естонський шляхетний союз в Таллінні, Курлянський шляхетний союз в Митаві та Лівонський шляхетний союз в Ризі. У Виборзі також була установа для реєстрації шляхетського стану Балтійської шляхти в 18 столітті.

Велика частина шляхти була або знищена або виїхала до Німеччини під час анексії Естонії та Латвії Радянським Союзом в червні 1940 року, а також під час та після ІІ Світової війни.

Дворянські титули в Естонії та Лівонії

• Герцог (тільки один) — рід Шлезвіг-Гольштейн-Сондербург-Бек.
• Фюрст (Fürst) — балтійські князі.
• Маркіз (тільки один) — рід Паулуччі.
• Граф.
• Барон

Джерела

• Bartlett, Roger (1993). The Russian and the Baltic German nobility in the eighteenth century. Cahiers du Monde Russe et Soviétique. 34 (1-2): 233—243. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2012.
• Allgemeines Schriftsteller- und Gelehrten-Lexikon der Provinzen Livland, Esthland und Kurland: in 4 Bd. Mitau, 1827—1832; Beise, T. Nachträge und Fortsetzungen in 2 Bd., Mitau, 1859—1861.
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Görlitz: Starke Verlag, 1929—1939.
• Балтійський гербовник