Бандикут пустельний
| Бандикут пустельний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
| Підродина: | Peramelinae |
| Рід: | Бандикут (Perameles) |
| Вид: | P. eremiana
|
| Біноміальна назва | |
| Perameles eremiana Spencer, 1897
| |
Бандикут пустельний[1] (Perameles eremiana[2]) — вид сумчастих із родини бандикутових (Peramelidae).
P. eremiana був тісно споріднений з P. bougainville, і припущено, що вони є клінальними формами одного виду. Однак на основі філогенетичного аналізу рекомендовано розглядати їх як окремі види[3].
Тіло невелике. Голова видовжена вузька й загострена. Волосяний покрив грубий і жорсткий, забарвлення зверху темно-оранжеве з більш темними смугами над крупом; нижня частина тіла була білою. Хвіст був темнішим у верхній частині, відносно довшим і звуженим до кінця. Довжина тіла від носа до хвоста 180—285 мм, довжина хвоста 77–35 мм, вага приблизно 250 грамів.
Був поширений у пустелях Великій піщаній, Гібсона й Танамі, а також у районі центральних хребтів[3].
Населяв піщані й кам'янисті пустелі з піщаними рівнинами та дюнами, зарослими видами Triodia й купинними травами. Траплявся в тому ж середовищі, що й Isoodon auratus[3].
P. eremiana вів нічний спосіб життя і вдень спочивав у застеленому травою гнізді в неглибокій западині в кущах або мілкій норі під підстилкою, купиною чи чагарником. Дієта включала термітів і мурах, особливо медоносних, і личинок жуків, але, як і інші бандикути, P. eremiana, ймовірно, був усеїдним[3].
Зменшення популяції, ймовірно, пов'язано з завезеними хижаками: котами й лисицями. Зміни пожежного режиму також були звинувачені у втраті видів у внутрішніх посушливих районах Австралії. Кролі також, ймовірно, мали великий вплив на його середовище проживання[3].
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 149.
- ↑ Perameles eremiana. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 05.02.2021.
- ↑ а б в г д Burbidge, A. A.; Woinarski, J. (2016). Perameles eremiana. The IUCN. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 05.02.2021. (англ.)