Бандитський Петербург
| Бандитський Петербург | |
|---|---|
| рос. Бандитский Петербург | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) |  ICTV НТВ, ТНТ, ТВ-6, Росія, РЕН ТВ, ДТВ, RTVi, 7ТВ, П'ятий канал, Телеклуб |
| Жанр | кримінальна драма, детектив, мелодрама, бойовик |
| Тривалість серії | 52 хв |
| Компанія | Кінокомпанія «Киномост» |
| Керівник проєкту | Бортко Володимир Володимирович, Vladimir Dostald, Бенкендорф Андрій Олександрович, Vladislav Furmanovd і Константинов Андрій Дмитровичd  |
| Сценарист | Андрій Константинов |
| Режисер | Володимир Бортко Андрій Бенкендорф Владислав Фурманов |
| На основі | серія романів Андрія Константинова |
| Оператор | Валерій Мюльгаутd |
| Продюсер | Володимир Досталь Леонід Маркін Сергій Винокуров |
| Композитор | Ігор Корнелюк Андрій Петров |
| Країна-виробник | Росія |
| Мова оригіналу | російська |
| Перший показ | 1 травня 2000 — 2007 |
| Кількість сезонів | 10 |
| Кількість серій | 90 |
| Посилання | |
Бандитський Петербург (рос. Бандитский Петербург) — російський детективний телесеріал, що виходив на екрани у 2000-х роках та знятий за мотивами восьми творів Андрія Константинова («Адвокат», «Суддя / Адвокат-2», «Злодій / Журналіст-2», «Автор», «Винахідник / Автор-2», «Арештант», «Мент», «Мусорщик»), а також за творами інших сценаристів.
Прем'єрний показ перших двох частин відбувся у травні 2000 року на телеканалі «НТВ». Надалі всі частини неодноразово транслювалися на різних телеканалах. «Бандитський Петербург» став одним з найуспішніших телесеріалів в Росії[1].
- Євген Сидихін — підполковник, майор, полковник Микита Микитович Кудасов: 1—4, 6—10 фільми
- Олександр Домогаров — журналіст Андрій Вікторович Серьогін (Обнорський): 1—6 фільми
- Лев Борисов — Віктор Павлович Говоров (кримінальний авторитет, злодій в законі на прізвисько Антибіотик): 1—4, 6 фільми
- Михайло Разумовский — опер Олександр Андрійович Зверєв: 4—7, 9 фільми
- Олександр Романцов — банкір Микола Іванович Наумов (Коля-Ваня): 4, 6, 7 фільми
- Андрій Толубєєв — заступник начальника ОРБ Геннадій Петрович Ващанов: 1—3, 5 фільми
- Ян Цапник — журналіст Ігор Нікіфоров (колега Серьогіна): 7—10 фільми
- Олександр Песков — Володимир Дмитрович Нефьодов (бізнесмен і кримінальний авторитет): 7—10 фильмы
- Юрій Іцков — Валентин Іванович Лосєв (злодій в законі Сохатий): 7—10 фільми
- Дмитро Пєвцов — Сергій Олександрович Челіщев (Чорний Адвокат): 2 фільм
- Олексій Серебряков — Олег Андрійович Званцев (Білий Адвокат): 2 фільм
- Ольга Дроздова — Катерина Дмитрівна Званцева (подруга дитинства та кохана Адвокатів): 2 фільм
- Анна Самохіна — Катерина Дмитрівна Званцева (кохана Обнорського, в минулому — подруга дитинства та кохана Адвокатів): 4—6 фильмы
- Кирило Лавров — Юрій Олександрович Михеєв (злодій в законі Барон): 1 фільм.
Умовно серіал можна разділити на дві частини:
- I: Фільми з 1 по 6; роки виходу 2000—2003; ця частина присвячена 1990-м рокам, бандитському свавіллю та корупції у правоохоронних органах;
- II: Фільми з 7 по 10; роки виходу 2005—2007; у цій частині майже повністю змінені персонажі, час дії переноситься в сучасність, а тематика схиляється в бік великого бизнесу.
- Бандитський Петербург. Фільм 1. Барон (2000) — 5 серій
- Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат (2000) — 10 серій
- Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика (2001) — 8 серій
- Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант (2003) — 7 серий
- Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер (2003) — 5 серій
- Бандитський Петербург. Фільм 6. Журналіст (2003) — 7 серій
- Бандитський Петербург. Фільм 7. Переділ (2005) — 12 серій (сценарій написаний за ідеєю Андрія Константинова)
- Бандитський Петербург. Фільм 8. Термінал (2006) — 12 серий
- Бандитський Петербург. Фільм 9. Голландський пасаж (2006) — 12 серій
- Бандитський Петербург. Фільм 10. Розплата (2007) — 12 серій.
24 липня 2015 року голова Держкіно Пилип Іллєнко повідомив, що агентством анульовано прокатні посвідчення на фільми 4, 5 та 6 з циклу «Бандитський Петербург». Перші три фільми до того не мали дійсних прокатних посвідчень в Україні[2].
- ↑ «Бандитскому Петербургу» исполняется 15 лет. Фонтанка.ру. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Держкіно заборонило серіал «Бандитський Петербург». tsn.ua. 24 липня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 17 травня 2020.
- Бандитський Петербург на сайті IMDb (англ.)
- Неофіційний сайт (рос.)
- Крутой роман [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.] (Лев Лурье — об Андрее Константинове, хроникере бандитского Петербурга) // «Огонёк» № 36 от 10.09.2012, стр. 30 (рос.)
- Тайны «Бандитского Петербурга»: режиссёр Владимир Бортко — о том, как 15 лет назад снимался культовый сериал [Архівовано 21 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бандитский Петербург [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайте создателей визуальных эффектов — киностудия Бегемот (рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |