Н. Маркевичу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бандуристе, орле сизий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Н. Маркевичу
Автограф вірша «Н. Маркевичу»
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1840
Опубліковано1867

«Н. Маркевичу» («Бандуристе, орле сизий!») — вірш Тараса Шевченка, написаний 9 травня 1840 року в Петербурзі до дня іменин Миколи Маркевича. Вірш був покладений на музику і став українською народною піснею.

Автографи

[ред. | ред. код]

Збереглася низка автографів твору: чорновий автограф на окремому аркуші (ІЛ)[1]; чистовий автограф на окремому аркуші (ЦДАМЛМУ)[2]; уривок тексту (рядки 10 — 12) у листі Шевченка до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка від 19 лютого 1841 року (ІЛ)[3]; чистовий автограф на окремому аркуші (ІЛ)[4]; список І. М. Лазаревського кінця 1850-х років з виправленнями Шевченка (ІЛ)[5][6].

Датування

[ред. | ред. код]

Дати в автографах: у чорновому (ІЛ)[1] — «9 мая 1840», у чистовому (ЦДАМЛМУ)[2] — «1840. 9 мая»; у іншому чистовому (ІЛ)[4] — «С.-Петербург. 9 мая 1840 року»[6].

Твір датується дослідниками за цими автографами: 9 травня 1840 року, та місцем написання — С.-Петербург[6].

Написання

[ред. | ред. код]

Вірш написано до дня іменин М. А. Маркевича й перед його від'їздом в Україну. Найраніший відомий текст — чорновий автограф на окремому аркуші. Наступну стадію розвитку тексту відбито в чистовому автографі, що зберігається в ЦДАМЛМУ. Три рядки з тексту Шевченко процитував у листі до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка від 19 лютого 1841 року, а 8 грудня 1841 року надіслав через О. О. Корсуна Г. Ф. Квітці-Основ'яненкові остаточно оброблений твір (автограф № 26) разом з баладою «Утоплена», уривком з драми «Невеста» («Песня караульного у тюрьмы») для передачі видавцеві альманаху «Молодик» І. Є. Бецькому. За цим останнім автографом вірш надруковано в альманасі «Молодик» (1843, ч. 2, стор. 108—109). У тексті першодруку є відхилення від автографа в рядку 15 («Одинокий… а Вкраїна!») та рядку 20 («Там синіє море»), що належали, ймовірно, редакторові. З «Молодика» наприкінці 1850-х років вірш переписав І. М. Лазаревський (ІЛ)[5]. Переглядаючи список після заслання, Шевченко зробив у вірші «Н. Маркевичу» виправлення в рядку 26. До останнього прижиттєвого видання — «Кобзаря» 1860 року — вірш не включено[6].

Публікація

[ред. | ред. код]

Вперше твір введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року[7] — за текстом першодруку. 1907 року чистовий автограф № 26 було виявлено в Рум'янцевському музеї і його відміни від тексту першодруку опубліковано в журналі «Україна» (№ 2, стор. 140—141. Публікація І. Любова)[6].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Вірш засвідчує симпатію молодого Шевченка до М. А. Маркевича, викликану першими враженнями від спілкування з ним з кінця березня 1840 року і його працями з української історії, фольклору й етнографії. В консервативних переконаннях Маркевича, які міцніли з роками, поет тоді ще не розібрався. Звернення «Бандуристе, орле сизий!» пояснюється тим, що М. А. Маркевич був автором поетичної збірки «Украинские мелодии» (1831), яка містить вірш «Бандурист». Крім того, М. А. Маркевич сам був музикантом-аматором, він подарував поетові свою збірку «Народні українські наспіви, покладені на фортепіано». За своїми мотивами (сирітства, туги за Україною, згадки про її минуле) вірш є типовим для ранньої творчості Шевченка[8].

Пісенне виконання

[ред. | ред. код]

Вірш був покладений на музику і став народною піснею[9] відомою у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів України імені Георгія Майбороди, Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки[10], Чоловічої хорової капели України імені Л. М. Ревуцького[11]. Також пісню виконували Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка (аранжування Яків Орлов та Олег Махлай)[12], Канадська капела бандуристів (аранжування Сергій Козак та Яків Орлов)[13], гурти «Бандурна розмова» (Тарас Лазуревич та Олег Созанський)[14], Шпилясті кобзарі[15], співак Микола Шопша[16].

1989 року гурт «Зимовий сад» (соліст Олександр Тищенко) з піснею «Бандуристе, орле сизий» (композитор Олександр Тищенко) став лауреатом третьої премії в жанрі рок-музики на фестивалі Червона рута — 1989. Цю пісню на музику Олександра Тищенка також виконала Ірина Білик. Вона увійшла в альбоми Biłyk (польський альбом) (2002)[17] та Білик. Країна (2003)[18].

На музику Олексія Керекеші пісню виконав гурт Фата Моргана, альбом «Кобзар» (1997)[19].

Література

[ред. | ред. код]
  • Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 127; С. 634—635.
  • Шевченківський словник у двох томах. Київ, 1976-1977, Головна редакція УРЕ.. — Том 2, стор. 17.
  • Кирилюк Є. П. Тарас Шевченко. К., 1964;
  • Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка. Поезії до заслання. К., 1964;
  • Косачевська Є. М. До питання про суспільно-політичні погляди М. А. Маркевича. «Український історичний журнал». 1972. № 1.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б ІЛ, ф. 1, № 1
  2. ↑ а б ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 1
  3. ↑ ІЛ, ф. 30, № 11
  4. ↑ а б ІЛ, ф. 1, № 26
  5. ↑ а б ІЛ, ф. 1, № 88, арк. 13 — 13 звор.
  6. ↑ а б в г д «Н. Маркевичу» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 127; С. 634—635.] litopys.org.ua Процитовано 12 вересня 2023
  7. ↑ «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова». — СПб., 1867. — С. 91 — 92
  8. ↑ «Н. МАРКЕВИЧУ» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 17-37.] izbornyk.org.ua 12 вересня 2023
  9. ↑ Слова, текст, акорди "Бандуристе, Орле Сизий" (Н. Маркевичу) - Ансамбль Львівського Університету "Черемош". Українські пісні. Процитовано 30 серпня 2023.
  10. ↑ Bandurists, My Eagle (Бандуристе, орле сизий) - Veryovka Choir (укр.), процитовано 4 вересня 2023
  11. ↑ Бандуристе, орле сизий - Капела ім. Ревуцького (укр.), процитовано 4 вересня 2023
  12. ↑ Ukrainian Bandurist Chorus - Brothers! We Shall Live! (Брати! Будем Жити!) (рос.), 2014, процитовано 4 вересня 2023
  13. ↑ Canadian Bandurist Capella With Pavlo Hunka - Play, Kobzar! (Грай, Кобзарю!) (рос.), 2008, процитовано 4 вересня 2023
  14. ↑ Тарас Лазуркевич, Олег Созанський - Бандурна Розмова (рос.), 2003, процитовано 4 вересня 2023
  15. ↑ Bandura Style - Bandura Style (рос.), 2020, процитовано 4 вересня 2023
  16. ↑ Микола Шопша - Невмируща Пісня "Слава України" (рос.), 2006, процитовано 4 вересня 2023
  17. ↑ Ірина Білик - Biłyk (Польский Альбом) (рос.), 2002, процитовано 4 вересня 2023
  18. ↑ Білик - Країна (рос.), 12 червня 2003, процитовано 4 вересня 2023
  19. ↑ Бандуристе (укр.), процитовано 4 вересня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Н._Маркевичу&oldid=41637158