Банківські метали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ба́нківські мета́ли — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.[1]

Найпривабливішим серед банківських металів є золото, яке протягом багатьох сторіч традиційно було одним із найнадійніших видів заощаджень. У вигляді монет або зливків воно мало цінність і приймалося в будь-якій країні світу, у будь-яку епоху і при будь-якому уряді.

При подіях глобального масштабу, особливо під час війн або революцій, люди завжди і скрізь віддавали перевагу золоту — єдиному та універсальному еквіваленту добробуту.

Переваги власників банківських металів

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Митний кодекс України (від 13.03.2012 № 4495-VI, Редакція від 04.07.2018). Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 21 липня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ринок банківських металів: навч. посіб. / С. К. Реверчук, Л. М. Чиж, М. М. Павлунь ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : Вид. центр ЛНУ, 2012. — 246 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розділів. — ISBN 978-966-613-924-8