Бану Цецилія Бенціанівна
Бану Цецилія Бенціанівна | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Цецилія Бенціанівна Бакалейщик | |||
Народилася | 13 березня 1911 Любеч, Городнянський повіт, Чернігівська губернія | |||
Померла | 11 січня 1998 (86 років) Москва | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | прозаїк, поетеса, перекладачка | |||
Сфера роботи | література[1], Перська література[1], теорія літератури[1], translations from Persian languaged[1] і translation into Russiand[1] | |||
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1936—1998 | |||
У шлюбі з | Лахуті Абулкасим | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | Заслужений працівник культури Таджикської РСР | |||
| ||||
Цецилія Бенцианівна Бану (нар. 13 березня 1911, Любеч, Чернігівська губернія — пом. 11 січня 1998, Москва) — радянська та російська літераторка, перекладачка з перської мови, відома дослідниця творчості поета Абулькасима Фірдоусі, авторка повного перекладу «Шахнаме»[2].
Цецилія Бакалейщик[3] народилася в 1911 році[4] в єврейській родині в Любечі Чернігівської губернії (нині — Чернігівська область). Навчалася на курсах сходознавства, закінчила перське відділення Київського університету святого Володимира за спеціальністю «Іранознавство». Серед персів вона стала відома як Селсела Бану або Цецилія Бану[5][6].
Цецилія переїхала до Самарканда у 18-річному віці, де познайомилася з Абулкасимом Лахуті, таджицьким поетом іранського походження, який був професором тамтешньої класичної перської літератури та кореспондентом радянських газет «Правди» та «Известий». Вони одружилися, коли їй було 19 або 20 років[7][8][6]. Спочатку родина проживала в Самарканді. Тут Бану Цецилія настільки освоїла таджицьку мову, що працювала диктором на радіо[9].
Переїхавши до Москви, Лахуті й Бану спочатку жили в його однокімнатній квартирі. Після народження їхніх перших двох дітей в маленькій квартирі стало важко. У 1934 році Лахуті був призначений виконавчим секретарем Спілки радянських письменників і вони переїхали у більшу квартиру[6]. Однак до того моменту, коли вона розпочала свій монументальний переклад Шахнаме, Бану та її родина жили у відносній бідності в підмосковній Іванівці. Це були проблемні роки сталінських репресій, але у середовищі митців, що жили поруч, вони змогли знайти спокій, необхідний для роботи[8].
Учасниця німецько-радянської війни. Нагороджена медалями.
Вона стала одним із членів-засновників Союзу письменників СРСР у 1934 році за рекомендацією Максима Горького. Вона отримала звання Заслуженого працівника культури Таджицької РСР.
Цецилія Бану померла в Москві 11 січня 1998 року.
Дружина національного поета Таджикистану, уродженця Ірану Абулькасима Лахуті. Одружилась у віці 19 або 20 років[7][8][6]. У них народилася дочка Лейлі, яка стала іранологом; їх старший син Далір, філолог, філософ і перекладач; молодший син Гіва, журналіст та перекладач. Їх онучка Майя Лагуті стала реставратором мистецтва, а онук Фелікс Лахуті — композитором[10].
- Лахути А. Два ордена. М., 1936
- Лахути А. В Европе. М., 1936
- Лахути А. Стихи для эстрады. М., 1936
- Лахути А., Садовник. Сталинабад; Л., 1937
- Лахути А., Иран. Сталинабад; Л., 1938
- Лахути А., Кремль. Сталинабад; Л., 1938
- Лахути А., Семья народов. Сталинабад; Л., 1938
- Лахути А., Сердце. Сталинабад; Л., 1938
- Лахути А. Избранная лирика. Сталинабад; Л., 1940
- Лахути А., Вооруженные песни. Сталинабад, 1942
- Лахути А., Алмазы доблести. Сталинабад, 1943
- Лахути А., Непобедимая земля. Сталинабад, 1943
- Фирдоуси А. Шахнаме: Поэма. М. АН СССР, 1957—1989 (переизд., 1994)
- Первый том ISBN 5-86218-045-1, 5-86128-046-Х
- Второй том ISBN 5-86218-045-1, 5-86128-044-8
- Третий том ISBN 5-86218-045-1, 5-86128-048-6
- Четвёртый том ISBN 5-86218-045-1, 5-86128-049-4
- Пятый том
- Шестой том ISBN 5-02-012689-6
- Лахути А., Лирика. М., 1970
- В сад я вышел на заре. Душанбе, 1983.
- Жемчужины персидской поэзии / Переводы Цецилии Бану; Сост., вступ. ст. и прим. Лейлы Лахути. — М.: Летний сад, 2016. — 600 с.: ил. ISBN 978-5-98856-239-9 [До книги увійшли вірші різних жанрів Рудакі, Фірдоусі, Омара Хайяма[11], Сааді, Хафіза, Абулькасіма Лахуті та інших перських і таджицьких поетів.]
- Фирдоуси. Шахнаме / Пер. Цецилии Бану; Сост., предисл., примеч., указатель Лейлы Лахути. — М.: Летний сад, 2017. — 608 с.: ил. — (Жемчужины персидской поэзии. Том 2). — ISBN 978-5-98856-297-9
- Два письма… Сталинабад, 1942
- Нераздельный союз. Сталинабад, 1942
- Рассказ пионера. Сталинабад, 1942
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ «Книга Царей» Фирдоуси, полный стихотворный перевод. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
- ↑ Timenchik, 2017, с. 567.
- ↑ Enc. Russ. Jewry, 1994.
- ↑ ʿĀbedi, 2009.
- ↑ а б в г Slezkin, 2018.
- ↑ а б Surush, 2014, с. 147.
- ↑ а б в Armeeva, 2003.
- ↑ «Откуда мы пришли? Куда свой путь вершим?..»[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Surush, 2014, с. 150.
- ↑ Рубаи Омара Хайяма в переводе Ц. Бану. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 11 серпня 2020. [Архівовано 2019-02-14 у Wayback Machine.]
- Шахнаме, іранський героїчний епос [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]