Барановський Теофіл
| Барановський Теофіл | |
|---|---|
| Народився | 10 листопада 1840[1]  Ріпнів, Золочівський округ |
| Помер | 18 липня 1897[1] (56 років) Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | інженер-будівельник, активіст, редактор |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Знання мов | українська, польська і німецька |
| Заклад | Руслан |
| Членство | Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і Наукове товариство імені Шевченка |
Теофіл (Теофіль) Барановський (10.11.1840, с. Ріпнів, Золочівський округ (нині — Буський р-н Львів. обл.), Королівство Галичини та Володимирії — 18.07.1897, м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії) — український інженер-технік, громадсько-культурний діяч. Співзасновник «Просвіти» і НТШ. Відповідальний редактор газети «Руслан».
Закінчив реальну школу у Львові, пізніше навчався у Львівській політехніці. Від 1869 працював у Крайовому виділі намісництва у Львові, де відповідав за стан справности та консервації ремонту державних доріг на території Галичини. 1869 — тимчасовий технічний асистент, 1872 — етатовий (оплачуваний) асистент. 1885 року заступав крайового інженера в Бережанах. З 1892 року — інженер першого класу[2].
Один із небагатьох українців Галичини, хто в 1860-х роках обіймав посаду в Крайовому комітеті Галичини. Сучасники згадують його активну позицію і громадську активність. Після другого шлюбу, з полькою Авґустою Шмидович, своїх дітей хрестив за українським обрядом[2].
Учасник національно-просвітницького руху українців Галичини 1860—90-х років. Один зі засновників товариства «Просвіта» у Львові 1868 року. 1889 року входив до виконавчого комітету у справі зведення будинку товариства. Стояв біля витоків Товариства ім. Шевченка (1873; один із підписантів першого статуту товариства)[3], з 10 травня 1891 року був членом Виділу (президії) НТШ. 1897 року був відповідальним редактором газети «Руслан», хоча до редакційних справ не втручався[2].
Похований на 12 полі Личаківського цвинтаря[2].Могила не збереглась.
- ↑ а б в http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=198
- ↑ а б в г Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. словника / ред. М. М. Романюк; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Н.-д. центр періодики. — Львів, 1994. — Вип. 10. — С. 20.
- ↑ Ковалишин Оксана. Освітньо-просвітницька діяльність літературного товариства імені Шевченка (1873-1892 рр.) [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. — 2016. — Вип. 31. — С.226–233.
- Енциклопедія Наукового товариства ім. Шевченка [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]