Перейти до вмісту

Бараш Євген Юхимович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бараш Євген Юхимович
Народився8 лютого 1966(1966-02-08) (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняХарків
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьправник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьПравознавство
ЗакладНаціональна академія внутрішніх справ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрофесор кафедри
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d]
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
 Генерал-майор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бараш.

Бараш Євген Юхимович (8 лютого 1966, Харків) — Доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.

Біографія та кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав свою трудову діяльність у 1989 р.

У 1983 році вступив до Харківського авіаційного інституту (факультет «Авіадвигунобудування», інженер-механік), а в 1991 році в Українську державну юридичну академію (Спеціальність «Правознавство»).

З 1989 по 2003 рік працював на різних посадах від майстра цеху, старшого інженера до заступника директора підприємства в Установі виконання покарань — 18 МВС України Харківського облвиконкому та заступника начальника установи в Установі виконання покарань — МВС України в Харківській області;

З 2003–2006 перебував на посаді начальника Дергачівської виправної колонії управління Держдепартаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (№ 109);

З 2006–2007 — начальник Качанівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 54);

З 2007–2012 — заступник, перший заступник начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області;

З 2012–2014 — начальник управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

З 2014–2019 — начальник Інституту кримінально-виконавчої служби[1].

На даний час :

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1989 році закінчив Харківський авіаційний інститут (факультет «Авіадвигунобудування», інженер-механік), а в 1995 році закінчив Українську державну юридичну академію (Спеціальність «Правознавство»).

Наукові та особисті досягнення

[ред. | ред. код]

У 2006 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07[4] — адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право на тему: «Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань».

У 2012 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07[4] — адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право на тему: «Адміністративно-правові засади управління Державною кримінально-виконавчою службою України».

Присвоєно вчене звання професора кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Є автором 120 наукових праць наукових статей, тез, доповідей на конференціях.

Співавтор збірників наукових праць, науково-практичних коментарів, особистих та колективних монографій, підручників.

Автор навчального посібника «Організація діяльності установ виконання покарань в Україні[5]», опублікованого у 2006 році.

Автор одноосібної монографії на тему: «Управління Державною кримінально-виконавчою службою України: адміністративно-правове дослідження[6]», опублікованої у 2012 році.

Був членом: спеціалізованої Вченої ради Харківського національного університету внутрішніх справ, Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон).

Працював викладачем в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Участь в роботі спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій

[ред. | ред. код]

На даний час є членом спеціалізованої Вченої ради Д 26.007.03 (12.00.07[4] — адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. 12.00.08[7] кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право), Національна академія внутрішніх справ. ДФ 26.007.005[8]

Голова спеціалізованої вченої ради Національної академії внутрішніх справ МВС України проведення разового захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань «Право», за спеціальністю «Право»

Редактор та співавтор підручника «Кримінально-виконавче право України» (у 2 томах)[9][10], виданого у 2018 році.

Член редакційних колегій наукових журналів:

Член редколегії журнала «Право України[11]», Бюлетень Міністерства Юстиції України[12], наукове видання «Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ[13]», а також є головним редактором фахового юридичного журналу «Вісник пенітенціарної асоціації України[14]», Міжнародне фахове видання «Юстиція» Міністерства юстиції Республіки Вірменія.

Керівництво

[ред. | ред. код]

Під його науковим керівництвом підготовлено 4 кандидата юридичних наук, із них два — за спеціальністю 12.00.07[4] — адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право, два — за спеціальністю 12.00.08[7] — кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право.

На даний час є науковим консультантом 3-х докторантів та науковим керівником кандидата наук.

Свідоцтва

[ред. | ред. код]

Має свідоцтва про реєстрацію авторських прав.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений відзнаками багатьох відомчих та правоохоронних органів.

За значний особистий внесок у зміцненні законності, правопорядку, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків:

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Новини | Інститут Кримінально-виконавчої служби. ikvsu.kvs.gov.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2020-06-13 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Пенітенціарна Асоціація | Київ | Пенітенціарна асоціація України. penalassociation (рос.). Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  3. ↑ Международная Кадровая Академия / Международная Кадровая Академия. www.mka.org.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  4. ↑ а б в г Паспорт спеціальності 12.00.07. Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 25 квітня 2016. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2020-06-11 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Сучасний стан організації діяльності установ виконання покарань / Є. Є. Бараш // Право і Безпека. - 2004. - Т. 3, № 4. - С. 44-48. www.google.com. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  6. ↑ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 11 червня 2020.
  7. ↑ а б Паспорт спеціальності 12.00.08. Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 25 квітня 2016. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. [Архівовано 2020-06-11 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Спеціалізована вчена рада ДФ 26.007.005. Архів оригіналу за 11 червня 2020.
  9. ↑ (2018) Кримінально-виконавче право України : Т. 1. Архів оригіналу за 24 березня 2022.
  10. ↑ (2018) Кримінально-виконавче право України : Т. 2.
  11. ↑ Головна - Право України. pravoua.com.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  12. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
  13. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 11 червня 2020.
  14. ↑ Вісник Пенітенціарної асоціації України. visnykpau.com. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бараш_Євген_Юхимович