Перейти до вмісту

Бартоломей Сенкевич

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бартоломей Сенкевич
Народився29 липня 1961(1961-07-29) (63 роки)
Кельці, Польська Народна Республіка
Країна Республіка Польща[1]
Діяльністьжурналіст, політик, міністр, публіцист, історик
Alma materЯгеллонський університет (1987)
Знання мовпольська
ЗакладUrząd Ochrony Państwad, Центр cхідних дослідженьd, Ministry of Internal Affairsd, Міністерство культури та національної спадщини Польщі, National Defence University of Warsawd і Instytut Obywatelskid
ЧленствоIndependent Students' Uniond
Посадачлен Сейму Польщі[d][2], Minister of Culture and National Heritaged[3] і Депутат Європейського парламенту[1]
ПартіяГромадянська платформа
Нагороди
Хрест свободи та солідарності Bene Merito

Бартломей Генрик Сенкевич (пол. Bartłomiej Henryk Sienkiewicz; нар. 29 липня 1961(19610729), Кельці)[4] — польський історик, публіцист, політик. У 2013–2014 роках міністр внутрішніх справ і координатор секретних служб, депутат Сейму 9-го та 10-го термінів, з 2023 року міністр культури та національної спадщини.

Освіта

[ред. | ред. код]

Випускник Яґеллонського університету, історик, закінчив історико-філософський факультет.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У ранніх 80-х був учасником опозиційного режиму ПНР руху в Кракові. Перебував в Незалежному союзі студентів і пацифістської організації «Свобода і мир» (був редактором газети руху). У 1988 році брав участь в організації «Свободою і миром» відкритою Міжнародною конференцією прав людини в Кракові.

У 1990 році разом із групою колег зі «Свободи і миру» (Константієм Медовичем, Войцехом Радуховським-Брохвичем, Пйотром Немчиком) створив Управління охорони держави, яке замінило розформовану Службу безпеки (SB). Сенкевич перебував у керівництві аналітичного відділу організації протягом 8 років (з 1991-го до 1993-го і з 1996-го до 2001-го).

Після 2001-го пішов із державних адміністративних структур у приватний сектор. Заснував компанію, що займалася аналізом інвестиційних ризиків і конкурентного оточення (ASBS OTHAGO, а потім «Сенкевич і партнери»).

Викладав в Університеті національної оборони у Варшаві[5]. Він також був членом ради Польського інституту міжнародних справ[6] і членом ради Центрального навчального центру Агентства внутрішньої безпеки (ABW)[5].

Сенкевич є публіцистом і коментатором, які займаються проблемами Сходу та безпеки. Він постійно співпрацює з тижневиком «Tygodnik Powszechny», а також публікується в інших ЗМІ.

12 грудня 2023 року Сейм 10-го терміну обрав його на посаду міністра культури та національної спадщини в третьому уряді Дональда Туска[7][8]. Наступного дня його призначив на цю посаду президент Республіки Польща Анджей Дуда[9].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Є правнуком нобелівського лауреата письменника Генрика Сенкевича[10].

Сенкевич одружений, у нього четверо дітей (три сини і дочка)[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  2. ↑ Wszyscy posłowie
  3. ↑ Gazeta Wyborcza — Agora SA, 2024. — ISSN 0860-908X; 1689-2844
  4. ↑ BARTŁOMIEJ HENRYK SIENKIEWICZ (’61) - Internetowy Monitor Sądowy i Gospodarczy. www.imsig.pl. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  5. ↑ а б Bartłomiej Sienkiewicz. msw.gov.pl. Процитовано 28 серпня 2013.
  6. ↑ Rada Polskiego Instytutu Spraw Międzynarodowych. pism.pl. Процитовано 21 вересня 2012.
  7. ↑ Druk nr 96: Przedstawiony przez Prezesa Rady Ministrów wniosek w sprawie wyboru członków Rady Ministrów (PDF). sejm.gov.pl. 12 grudnia 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  8. ↑ Uchwała Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 12 grudnia 2023 r. w sprawie wyboru w skład Rady Ministrów (M.P. z 2023 r. poz. 1381).
  9. ↑ Prezydent powołał Premiera oraz Radę Ministrów. prezydent.pl. 13 grudnia 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  10. ↑ а б Bartłomiej Sienkiewicz: prawnuk noblisty, ekspert od Rosji. Nowy szef MSW. tvn24.pl. 20 lutego 2013. Процитовано 20 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бартоломей_Сенкевич&oldid=42866125