Бартоломео Маранта
Бартоломео Маранта | |
---|---|
італ. Bartolomeo Maranta | |
Народився | 1500 або 1514 Веноза |
Помер | 24 березня 1571 Мольфетта |
Країна | Італія |
Діяльність | ботанік, лікар |
Галузь | ботаніка, медицина |
Вчителі | Лука Ґіні |
Бартоломео Маранта у Вікісховищі |
Бартоломео Маранта (1500 — 24 березня 1571[2]) — італійський лікар, ботанік та теоретик літератури.
Родина багаторічних рослин Марантові названа на його честь.[3] На його честь також названо вулицю у Римі.[4]
Маранта народився у Венозі, у 1500 або у 1514 році, у родині адвоката.[5] Закінчив навчання у Неаполі, близько 1550 він переїхав до Пізи, де став учнем ботаніка та лікара Лука Гіні.[5][6]
З 1554 до 1556 року він працював у ботанічному саду Неаполя, заснованому Джаном Вінченцо Пінеллі, а близько 1568 року брав участь у створенні ботанічного саду в Римі.[7]
Він був другом натураліста Уліссе Альдрованді, збереглося двадцять два листи з їх листування. [8] Маранта також був другом та суперником П'єтро Андреа Маттіолі. Вони сперечалися, хто з них буде наслідувати документи та гербарій Лука Гіні.[9] Бартоломео Маранта помер 24 березня 1571 року в місті Мольфетта.[10]
Маранта був лікарем герцога Мантуї, а згодом кардинала Бранда Кастильоні. Він об'єднав свої інтереси у медицині та ботаніці у праці Methodi cognoscendorum simplicium (1559), в якій він систематизував ботанічну фармакологію за номенклатурою, видовою ідентифікацією та лікувальними властивостями ,[11]
Серед найбільш відомих праць Маранти є його трактат про антидоти до отрут, Della theriaca et del Mithridate|mithridato, у двох томах (1572).
Список ботаніків за скороченням
- ↑ IPNI, Maranta
- ↑ Hebrew University Studies in Literature and the Arts 13, Hebrew University of Jerusalem, Institute of Languages, Literatures & Arts, 1985, p. 178.
- ↑ James Cook University, "Discover Nature, " Marantaceae. [Архівовано 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Google search results, retrieved January 13, 2009.
- ↑ а б M.N. Miletti, "Roberto Maranta", Dizionario Biografico degli Italiani.
- ↑ William A. Wallace, "Traditional Natural Philosophy," in The Cambridge History of Renaissance Philosophy (Cambridge University Press, 1990), p. 224 online.
- ↑ Paula Findlen, Possessing Nature: Museums, Collecting, and Scientific Culture in Early Modern Italy (University of California Press, 1996), p. 369; French Emblems at Glasgow, "Sambucus, Joannes: Les emblemes (1567)." [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ PubMed abstract. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Paula Findlen, Possessing Nature, pp. 131 and 369.
- ↑ Camillo Minieri-Riccio, Memorie storiche degli scrittori nati nel regno di Napoli, Tip. dell'Aquila di V. Puzziello, 1844, p.197
- ↑ Andrea Ubrizsy-Savoia, "l'investigation de la nature," in L'Époque de la Renaissance, vol. 4: Crises et essors nouveaux (1560–1610) (John Benjamins, 2000) p. 342 online. [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |