Бартоломе Коломбо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бартоломе Коломбо
Бартоломе Коломбо
Бартоломе Коломбо
Особисті дані
Народження 24 серпня 1916(1916-08-24)
  Аргентина
Смерть невідомо
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1934–1936 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 56 (0)
1937–1947 Аргентина «Сан-Лоренсо» 236 (0)
1948 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 3 (0)
1949 Аргентина «Альмагро» 8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1937–1945 Аргентина Аргентина 17 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Бартоломе Коломбо (ісп. Bartolomé Colombo, нар. 24 серпня 1916) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за «Сан-Лоренсо», а також національну збірну Аргентини, у складі якої — триразовий переможець чемпіонату Південної Америки.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1934 року виступами за команду «Архентінос Хуніорс», в якій провів три сезони, в останньому з яких вже був гравцем основного складу.

Привернувши увагу представників тренерського штабу клубу «Сан-Лоренсо», приєднався до нього 1937 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри, здебільшого як основний гравець захисту команди. 1946 року допоміг їй вибороти титул чемпіона Аргентини.

1948 року провів декілька ігор за «Хімнасія і Есгріма», після чого до завершення ігрової кар'єри ще один сезон провів у друголіговому «Альмагро».

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1937 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Був учасником переможного для аргентинців тогорічного домашнього чемпіонату Південної Америки, де виходив на заміну замість Селестіно Мартінеса у двох матчах[1].

Участь Коломбо у чемпіонаті Південної Америки 1941 року також обмежилася двома іграми[2], а його команда знову стала найсильнішою збірною континенту.

1945 року став учасником свого третього чемпіонату Південної Америки, на якому вже був основним гравцем і провів на полі усі шість матчів[3], здобувши свій третій титул чемпіона Південної Америки.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 17 матчів.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Аргентина: 1937, 1941, 1945
«Сан-Лоренсо»: 1946

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чемпіонат Південної Америки з футболу 1937 [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.] на rsssf.com (англ.)
  2. Чемпіонат Південної Америки з футболу 1941 [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.] на rsssf.com (англ.)
  3. Чемпіонат Південної Америки з футболу 1945 [Архівовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] на rsssf.com (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]