Барт Ян Бок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барт Ян Бок
Bok, Bartholomeus ("Bart") Jan
фото 1983 року
фото 1983 року
фото 1983 року
Народився28 квітня 1906(1906-04-28)
Горн
Помер5 серпня 1983(1983-08-05) (77 років)
Тусон, Аризона, США
·інфаркт міокарда
Місце проживанняНідерланди, США, Австралія
Країна Нідерланди
 США
Діяльністьастроном
Alma materЛейденський університет
ГалузьАстрономія
ЗакладГарвардський університет, обсерваторія Маунт-Стромло
Науковий керівникPieter Johannes van Rhijnd[1]
Аспіранти, докторантиFrank K. Edmondsond
Thomas A. Matthewsd
David S. Heeschend[2]
Eric Mervyn Lindsayd[2]
Френк Дональд Дрейк[2]
Joseph Ashbrookd[2]
Uco van Wijkd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нідерландська королівська академія наук
МАС[3]
Американське астрономічне товариство[3]
Національна академія наук США
Відомий завдяки:Глобули Бока
У шлюбі зPriscilla Fairfield Bokd
НагородиМедаль Кетрін Брюс

Барт Ян Бок (англ. Bart Jan Bok; 28 квітня 1906 — 5 серпня 1983) — американський астроном, член Національної АН США (1968).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився в Горні (Нідерланди). Закінчив Лейденський університет в 1926. У 1927—1929 працював в Астрономічній лабораторії ім. Я. К. Каптейна Гронінгенського університету. 1929 року перебрався до США. У 1933—1957 працював в Гарвардському університеті (з 1947 — професор). У 1957—1966 — директор обсерваторії Маунт-Стромло (Австралія) і професор Австралійського національного університету. З 1966 — професор університету Аризони (США), в 1966—1970 — директор Стюардовської обсерваторії цього університету[4].

Наукові роботи присвячені вивченню структури, динаміки й еволюції Галактики. У ранніх роботах отримав оцінки віку зоряних скупчень з урахуванням впливу галактичного гравітаційного поля, вивчав просторовий розподіл зір. Досліджував спіральну структуру Галактики за розподілом гарячих OB-зір, цефеїд та зон іонізованного водню. Одним з перших усвідомив значення радіолінії водню 21 см для вивчення будови Галактики і був ініціатором створення першого радіотелескопа в Гарвардській обсерваторії (на станції Агессиз поблизу Кембриджа). Одним з перших застосував теорію хвиль щільності до проблеми спіральної структури Галактики. Вніс істотний внесок до вивчення південних ділянок Чумацького Шляху й Магелланових Хмар. 1947 року спільно з Е.Рейлі виявив невеликі темні туманності круглої форми, що сильно поглинають світло й видимі лише на тлі яскравих дифузних туманностей. Ці темні туманності названо глобулами Бока. Їх розміри — від 10 000 а. е. до 1-2 світлових років, а маса — від 0,001 до 0,1 M.

Автор кількох монографій, зокрема монографії «Чумацький Шлях» (разом із Прісциллою Бок[en] (1-е вид. 1941, рос. пер. 1948, 1978)[4].

Член-кореспондент Нідерландської королівської АН, віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1970—1976), президент Американського астрономічного товариства (1972—1974).

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1977)[5], премія Клюмпке-Робертс (1982).

На честь нього та його дружини Прісцилли названо астероїд 1983 Бок[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. а б NNDB — 2002.
  4. а б Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Бок Барт Ян. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  5. Bart Bok. The Bruce Medalists. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 06.01.2014.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.